Природні умови і природні ресурси Чорного та Азовського морів
Природніумовиіприродніресурси
ЧорноготаАзовськогоморів
Чорне море — внутрішнє море
басейну Атлантичного океану, омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини,
Болгарії і Румунії. Площа 422 тис. км2,. середня глибина 1271 м,
максимальна — 2245 м. Керченською протокою Чорне море сполучене з Азовським,
протокою Босфор — з Мармуровим морем. У Чорне море впадають Дунай, Дніпро,
Дністер, Південний Буг та інші ріки.
Найбільший півострів —
Кримський, найбільші затоки у берегів України - КаркінІтська,
Каламітська, Феодосійська, Джарилгацька. Островів мало (Зміїний,
Джарйлгач та ін.). Поширені піщані коси. Взагалі береги розчленовані
мало.
Кліматичні умови Чорного моря
визначаються розташуванням значної його частини в субтропічному поясі. Зима
тепла і волога, літо жарке і сухе.
Середня солоність Чорного
моря 21,8%о. Температура поверхневих вод влітку від +24 до +26 С, у мілководних
затоках — до +29 С. Взимку температура води в середньому дорівнює +8 С. У
суворі зими в північно-західній і півяічно-східній частинах Чорне коре
замерзає.
Характерною особливістю моря
є наявність у його глибинних водах сірководню, рівень якого підвищується і вже
досяг позначок -100-200 м, що негативно відбивається на органічному житті.
У Чорному морі промислове
значення мають червоні водорості, із риб — хамса, ставрида, кефаль, камбала,
скумбрія, із безхребетних — мідії, креветки, устриці. Узбережжя Чорного моря —
головний рекреаційний район України: Море відіграє велику роль у внутрішніх і
зовнішніх транспортних зв'язках (порти Одеса, ІллІчівськ, Південний та ін.).
Розпочато освоєння шельфу (видобуток газу, у перспективі — нафти).
Азовські; море — внутрішнє
море басейну Атлантичного океану в межах України і Росії. Площа 39 тис. км2,
середня глибина 7,4 м, Максимальна — 15 м (наймілководніше море Землі).
Найбільші затоки —
Сиваш, Обіточна, Бердянська, Таганрозька. Островів мало. Характерні довгі піщані
коси — Арабатська Стрілка (довжина 115 км), Федотова, Бердянська та ін. В
море впадають Дон, Кубань, а також малі річки.
Для району Азовського
моря характерним є помірно континентальний клімат. Влітку температура води в
морі підвищується до +25-30 С, взимку на півночі має температуру від 0 до -З С,
на півдні — від 0 до +3 С. У суворі зими море може повністю покритися льодом
товщиною до 90 см.
Солоність води в морі збільшується, оскільки скоротився
річковий стік головних рік. Рівень води в Азовському морі підтримується за рахунок
надходження солоніших вод Чорного моря. Солоність води в Азовському морі зараз
досягла в середньому 13,8 %о і продовжує зростати, що згубно впливає на
прісноводні види органічного світу.
Органічний світ Азовського моря характеризується високою
продуктивністю. Водяться азовський дельфін, 79 видів риб, з яких найбільше
значення мають тюлька, хамса, камбала, бички, оселедець, а також осетрові —
осетер, севрюга.
Узбережжя Азовського
моря використовується для рекреації. Найважливіші порти — Маріуполь, Бердянськ.
Промислове значення мають солі Сиваша. Шельф перспективний для пошуків нафти,
газу, розсипних родовищ корисних копалин. У1999 р. біля мису Казантип відкрито
перше газове родовище.