В основі формування бурякоцукрового комплексу ле­жать сприятливі природні умови для вирощування цукро­вих буряків, забезпеченість трудовими ресурсами і навики населення. Найбільш важливими його ланками є сільсько­господарська (вирощування цукрових буряків) і переробна (виробництво цукру).

Значення цукрових буряків полягає насамперед у тому, що вони є основним джерелом виробництва цукру, а та­кож важливим фактором зміцнення кормової бази і підви­щення культури землеробства.

У Лісостепу розміщено понад 3/4 посівів цукрових бу­ряків. Частка їх у посівних площах сягає 9-11%. Середня врожайність в останні роки коливалася в межах 300-320 ц/га. Найбільшими виробниками цукрових буряків є Він­ницька, Черкаська і Полтавська області, які дають близько 25% загального виробництва цієї культури (рис. 47).

Розвиток бурякосіяння в Україні спирається на потужну технічну базу цукрової промисловості. Усього на Україні працює 194 цукрові заводи, які переробляють в середньо­му за рік близько 44,0 млн т буряків. У середньому за добу один цукровий завод переробляє 2,3 тис. т цукрових буряків. Обсяг випуску цукру-піску становить близько 5,5 млн т.

Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Випуск цукру-рафінаду зосередже­ний переважно в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорові та Вінниці. Окремі цукрові заводи поєднують виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимон­ної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства нази­ваються цукровими комбінатами.