Екологічні проблеми людства Забруднення атмосфери.
Екологічні
проблеми людства
Забруднення
атмосфери.
Атмосфера (від
грецького “атмос” – пара і сфера) – газове середовище навколо Землі, що
рухається разом із нею. Вона є невід’ємним чинником життя на нашій планеті, бо
виконує терморегулюючі функції, захищає живі організми від шкідливої дії
космічного випромінювання (рентгенівських, ультрафіолетових, гамма-променів та
ін.). маса атмосфери приблизно становить 5,15 Х 1015 тонн. Залежно від
температурного режиму, її поділяють на тропосферу (приземний шар), стратосферу,
мезосферу, термосферу та екзосферу.
У тропосфері
зосереджена основна маса повітря і сконцентроване все наземне життя. У
стратосфері міститься озоновий шар, який захищає Землю від жорстких
ультрафіолетових промінів Сонця.
У великих містах
унаслідок збільшення забруднення атмосфери неухильно зростає кількість хворих
на хронічний бронхіт, алергії, злоякісні захворювання бронхів і легенів.
Всесвітня організація охорони здоров’я розцінює забруднення атмосфери як значну
погрозу для життя людини і закликає вживати найсерйозніших заходів щодо її
охорони.
Озон -
триатомний кисень (О3), відіграє важливу роль в атмосфері. Шар озону, ніби
щитом, прикриває Землю від згубної дії ультрафіолетового сонячного
випромінювання. Він поширений до висоти 70 км від земної поверхні, основна його маса
зосереджена на висоті 15-55 км
з максимальною концентрацією – 20-25
км.
Озоновий шар
значною мірою руйнують ракетні системи, які пронизують його наскрізь,
доставляючи десятки і сотні тонн хімічних речовин на висоту 20-25 км. Надзвичайно шкідливі
ракети з прискорювачами. Вони працюють на твердому пальному і містять чимало
сполук хлору й азоту. За один політ американська ракетна система “Спейс-шатл”
(“Космічний човник”) знищує до десяти мільйонів тонн озону. А в земній
атмосфері його близько трьох мільярдів тонн.
Забруднення
атмосфери має природне або антропічне походження і призводить до несприятливих
змін у навколишньому середовищі.
До природних
забруднювачів атмосфери належать космічний пил, пісок пустель, попіл і гази
діючих вулканів, попіл від лісових і степових пожеж, дрібні часточки при
вивітрюванні грунту і гірських порід, пил морського походження, рослинний
пилок, мікроорганізми. Завдяки періодичності дії вони не завдають значної шкоди
життю на планеті.
Атмосфера
захищає Землю від метеоритів, частина з яких згоряє в ній. За оцінками вчених,
на поверхню Землі щодоби падає 1018 мікрометеоритів, через які маса планети
щороку збільшується на 1000 тонн. У піщаних пустелях сильні вітри спричиняють
пилові, або чорні бурі, які іноді охоплюють величезні території.
Під час
виверження вулканів в атмосферу потрапляє величезна кількість попелу і диму –
до 75 млн. м3 дрібних часток (0,002
мм). Найдрібніші з них можуть не впадати на землю
протягом кількох років. Джерелом забруднення атмосфери попелом і димом є також
лісові пожежі, які іноді тривають тижнями, завдаючи великої шкоди народному
господарству.
Швидкий розвиток
промисловості в ХХ ст., призвів до різкого збільшення забруднення атмосфери.
Хімічні речовини, потрапляючи в атмосферу, можуть взаємодіяти між собою,
утворюючи нові високотоксичні сполуки. В Україні функціонує понад 1000 хімічних
заводів із шкідливим виробництвом. Не відповідають сучасним екологічним вимогам
цементні заводи, що мають застаріле зношене обладнання. Джерелом свинцю, цинку,
алюмінію, міді в навколишньому середовищі є кольорова металургія. Нині майже
вся атмосфера забруднена свинцем антропічного характеру. Один автомобіль
щорічно викидає в атмосферу в середньому 1 кг свинцю у вигляді аерозолю, оскільки до
бензину додають тетраетилсвинець як антидетонатор, за 300 днів роботи (50 км щоденного пробігу) –
3,25 т діоксиду вуглецю, 0,5 т оксиду вуглецю, 100 кг високотоксичних
вуглеводнів і 30 кг
оксидів азоту, поглинаючи з повітря близько 4,35 т кисню. Тому представники Міністерства
природи і Державної автоінспекції посилюють контроль за викидами
автотранспорту, здійснюють комплексні перевірки автотранспортних підприємств.
Надто небезпечне
радіоактивне забруднення атмосфери. Потрапляючи у повітря внаслідок ядерних
випробувань чи аварій на атомних електростанціях, радіоактивні частки
повітряними течіями розносяться на значні відстані і забруднюють навколишнє
середовище. Так, після катастрофи на ЧАЕС радіонукліди виявлено в багатьох
областях України, Білорусії, Росії, а також у Польщі, Фінляндії, Швеції та
інших країнах.Своєрідним забруднювачем
повітря є шум.Найбільші міста світу
потерпають від токсичних туманів-смогів.