Республіка Аргентина. Одна із найрозвинутіших держав Латинської Америки. S=2800000 км². Населення — 30000000 чоловік. Столиця— Буенос Айрес. Складається із 22 провінцій, що розбиті на департаменти (їх всього є близько 500). Є федеративною республікою. Голова держави — президент, що обирається що 6 років. Законодавча влада належить Національному Конгресові, що складається із палати депутатів та палати сенату.

Займає сх. Частину пд.Америки і пд.-сх. Частину острова Вогняна Земля. ¾ кордонів — сухопутні. На зх. — Анди, на сх. — рівнини пампи. Її територія витягнута із пн. на пд.: 3700 км.(із сх. на зх. — 1400 км.), що породжує проблему відсталості окремих регіонів. Довжина берегової лінії — 2500 км; має вихід до Атлантичного океану.

Природа — різноманітна; на пн. і сх. рельєф рівнинний, а на зх. і пд. — підвищений. 1/3 площі — безстічна або має внутрішній стік. Більша частина рік впадає у Атлантичний океан. Є багато підземних вод. Клімати — помірний, тропічний та субтропічний (його формують повітряні маси із Атлантичного океану). Бувають часті неочікувані зміни погоди. Грунти — різноманітні: у тропіках — коричнево-червоні, на сх. — болотні та степові лукові, а на зх. — червоно-бурі. Країна не дуже багата фауною, але є багато лісів. Країна має достатньо різноманітну мінерально-сировинну базу для розвитку промисловості: руди урану, берилію, вольфраму, заліза(м.Сьєрра Гранде), магнію, алюмінєво-цинкові; із паливних к/к — нафту і газ; сірку (пн.-зх. Анди); будівельні матеріали (мармур, граніт, скло).

Аргентина має великі запаси енергетичних джерел: 80% енергії виробляється на ТЕС; також широко використовуються ГЕС (в основному на ріках Патагонії; гідроелектропотенціал країни оцінюють у 30000000 кВт·год.) та електростанції, що використовують енергію припливів та відпливів.

Ядром нації є іспанські колоністи. Дуже багато іммігрантів в'їхалипротягом 1857-1940 р.р. Переважає перший тип відтворення. Природний приріст — 12-13%O.  Переважає жіноче населення. Економічноактивне населення — 10000000 чоловік. Найбільша урбанізація (більше 80%) і концентрація населення (густота — 25 чоловік на км2) — у прибережному районі Пампи. Середня густота населення — 10 чол./км2.

Аргентина – одна з найбільш розвинутих в економічному вiдношеннi країн Латинської Америки. Володіє різними природними ресурсами: великими масивами родючих земель, енергоресурсами (нафта, природний газ, гідроенергія, найбільші в регіонi запаси уранових руд), рiзноманітними, хоч і невеликими, покладами інших корисних копалин (цинк, мідь, берил, залізна руда та ін.). В структурi обробної промисловості половина вартостi сукупного виробництва припадає на металургійну, машинобудівну, нафтопереробну та хімічну галузі, тоді як питома вага традицiйних галузей – харчової і текстильної – зменшилась на третину. Аргентина має розвинуті галузі, пов'язанi з найсучаснішими технологіями (електронна, енергетичне машинобудування).

Головні галузі АПК – м'ясопереробна, борошномельна, консервна, шкi- ряно-взуттева.

С/г забезпечує внутрішнi потреби. Аргентина є значним постачальником на світовий ринок багатьох видів продовольчих товарів і с/г сировини.

Довжина залізниць – 34,1 тис.км, автошляхiв – 854,6 тис.км. Мор- ський порт – Буенос-Айрес, 10 аеропортів. Головні статтi експорту – зерно, м'ясо, вино,фрукти. Імпорт – машини, устаткування, хімiчні товари. Головнi торговi партнери – США, Японія, Бразилія, країни Західної Європи.