Сіті. Район, відомий за назвою Сіті, — жива історія Лон­дона. У ньому розташовані знамениті визначні пам'ятки, як, наприклад, собор Сент-Пол (св. Павла), побудований сером Крістофером Реном у стилі епохи Відродження; Маншен-Хаус (резиденція лорда-мера), відновлений Гілдхол (ратуша), Лон­донський Тауер і Монумент заввишки в 61 м, встановлений у пам'ять про Велику пожежу 1666 р., що спустошила Сіті. У цьому районі знаходиться багато відомих церков Сіті, побудо­ваних у XVII і XVIII ст. замість згорілих під час Великої поже­жі. Більшість із них були також побудовані Реном. Сіті — насамперед серце британської фінансової могутності: тут роз­ташований Банк Англії, Фондова біржа, банк «Ллойдс» та інші банки, офіси страхових компаній і ділових будинків. Дотепер у Сіті, як і в інших частинах центру Лондона, розташовані тихі вулички з маленькими пивними — пабами. Кожен паб має по­стійних клієнтів, що живуть або працюють поблизу. У північ­ній частині Сіті розташований реконструйований житловий квартал Барбікан, побудований навколо руїн древнього місь­кого валу Лондона. У Барбікані Знаходяться Музей Лондона, театр, концертний зал і кілька шкіл. На захід, уздовж Фліт-стріт, розташовані редакції багатьох британських газет, далі — Центральний карний суд і будинки двох «Судових Іннів»: Середнього й Внутрішнього Темпла (Мідл-Інн та Іннер-Інн). Два інші інни — Лінкольнс-Інн і Грейс-Інн знаходяться трохи північніше. Кожен Інн має свою власну їдальню, каплицю й бібліотеку, а офіси адвокатів звернені усередину тінистих чо­тирикутних дворів. Біля Темпл-Бара, старих західних воріт Сіті, Фліт-стріт перетікає у вулицю Стренд, що йде на захід до Вестмінстера.

Вестмінстер. Королівський суд і більшість урядових бу­динків знаходяться у Вестмінстері — адміністративному райо­ні, розташованому на захід від Трафальгарської площі. На цій величезній площі, у центрі якої стоїть пам'ятник Нельсону, розташовані: на північному боці — Національна галерея, на східному — церква Сент-Мартін-ін-те-Філдс, а на південно­му — будинки Адміралтейства. Вулиця Мелл, що йде від цієї площі на південний захід через Арку Адміралтейства, є доро­гою для королівських процесій і тягнеться алеєю через парк Сент-Джеймс, повз палац Сент-Джеймс до меморіалу короле­ви Вікторії і Букінгемського палацу — офіційної резиденції британського монарха. Щоранку загони гвардійців проводять яскраву церемонію зміни варти у внутрішньому дворі палацу. Подібна ж церемонія з гвардійською кавалерією відбувається щодня на парадному плацу кінногвардійського полку на Уайт-холлі — вулиці, що йде від Трафальгарської площі до площі Парламенту й уздовж якої зосереджені багато урядових бу­динків. На Даунінг-стріт № 10, трохи осторонь від Уайтхолла, знаходиться офіційна резиденція прем'єр-міністра. Площа Парламенту — місце, де знаходяться палати парламенту й баш­та Біг-Бен заввишки 96 м. Поруч — Вестмінстерське абатст­во— місце поховання великих державних діячів Британії, пись­менників і вчених. З часів Едуарда Сповідника майже всі ан  лійські монархи (за винятком двох) коронувалися в абатстві. Поруч з абатством знаходиться невелика парафіяльна церква Сент-Маргарет, що є офіційною церквою парламенту. Поруч розташовані католицький Вестмінстерський собор і церква ме­тодистів Сентрал-Холл. Через центр Лондона протікає ріка, заповнена прогулянковими кораблями, на яких запрошують з'їздити до чудових визначних пам'яток Гринвіча вниз за те­чією або до лісистих ділянок закрутів навколо К'ю й Річмонда уверх за течією. Тут розташовані також королівські парки Сент-Джеймс, Грін-парк, Гайд-парк і Кенсінгтон-Гарденс. Ріджентс-парк, де розміщається лондонський зоопарк, знахо­диться північніше.

Мєйфер. Між Сіті й Гайд-парком колись розташовувався район фешенебельних будинків, що належали британській ари­стократії. Багато красивих будинків XVIII і початку XIX ст. дотепер збереглися в Мейфері й Белгрейвії, однак лише деякі є заселеними. У більшості знаходяться офіси, як, наприклад, на вулиці Харлі-стріт, спеціалізовані медичні клініки. Побли­зу Гайд-парка і Кенсингтон-Гарденс багато будинків були зне­сені й замінені новими готелями і висотними будинками під офіси.

Вест-Енд. На схід від Мейфера і на північ від Трафальгар­ської площі знаходиться район Вест-Енд — головний центр торгівлі й розваг. На Оксфорд-стріт розташована безліч вели­ких магазинів. Дорожчі знаходяться на Бонд-стріт і Ріджентс-стріт, Найвишуканіший класичний чоловічий одяг можна знай­ти в магазинах на Савіл-Роу (Джермін-стріт) і в пасажі Берлінг-тон-Аркейд поруч із Пікаділлі. Ріджентс-стріт і Шкаділлі схо­дяться на Пікаділлі-Серкус (площі Пікаділлі), у центрі якої стоїть пам'ятник Шефтсбері. Розташований поруч оперний театр Ковент-Гарден дає спектаклі опери й балету. Фруктовий і овочевий ринок, що знаходився в Ковент-Гарден протягом сторіч, у середині 1970-х років був перенесений у Найн-Елмс, південну частину Лондона. Старі житлові будинки переробле­ні на невеликі магазини, що продають предмети мистецтва й інші товари. На північ від Пікаділлі-Серкус розташований Сохо — космополітичний квартал, відомий своїми ресторана­ми і нічними клубами. Вулиця Чарінг-Кросс-Роуд знаменита своїми книгарнями.

Блумсбері. На північний схід від Сохо знаходяться тера­си Георга й площі Блумсбері — території Британського му­зею і Лондонського університету. Перед Другою світовою війною в цьому кварталі жили Вірджинія Вульф й інші чле­ни «групи Блумсбері». Після війни багато будинків у цьому районі були придбані університетом для влаштування в них студентських гуртожитків або готелів. Особливий інтерес представляють магазинчики, що торгують антикваріатом і старими книгами, що знаходяться на вулицях поруч із голов­ним входом до,музею.

Кенсингтон і Челсі. Кенсингтон, розташований прямо на південь від парку Кенсингтон-Гарденс, являє собою район по­сольств і дипломатичних місій, а також магазинів, що конку­рують із магазинами Вест-Енду. Тут знаходиться другий за значенням у Лондоні художній і культурний комплекс, що скла­дається з Королівського Альберт-Холу, музею Вікторії й Аль-берта, Музею науки, Музею історії природи, Королівського географічного товариства й Імперського коледжу науки. У західній частині Кенсингтона розташований великий вистав­ковий зал «Олімпія», відкритий у 1886 р. і відомий своїми щорічними автомобільними виставками, конкурсами військо­вих, цирком тощо. Кенсингтон, крім того, є фешенебельним житловим районом. Челсі, спочатку робітничий район, пере жив процес «джентрифікації» — у нього переселилися пред­ставники середнього класу.

Південний Лондон. Південний берег Темзи протягом ба­гатьох років був зоною, де розташовувалися склади і промис­лові підприємства. Його визначні пам'ятки — палац архієпис­копа Кентерберійського в Ламбеті, собор у Саутуарку біля Лондонського моста і Каунті-Хола, ратуші Міської ради, Ве­ликого Лондона навпроти Вестмінстера. Після Другої світо­вої війни на схід від Каунті-Хола було побудовано кілька ком­плексів, серед них — Ройал Фестивал-Хол, Національний те­атр і художня галерея Хейвард. Якщо вирушити на прогулян­ковому судні вниз за течією ріки, можна побачити архітектур­ну перлину Південного Лондона — Палац Гринвіч. Побудова­ний Ініго Джонсом, Крістофером Реном й іншими архітектора­ми, цей палац є тепер частиною Королівського військово-мор­ського коледжу і Національного морського музею. На пагорбі знаходиться Гринвіцька обсерваторія, тепер це теж музей. В палаці Кристал-Палас, поруч з будинком із скла, побудовано­му для Міжнародної виставки 1851 р., знаходиться Націона-/ льний центр атлетичної підготовки. До інших спортивних май­данчиків належать Уїмблдон — місце проведення чемпіонатів з тенісу; Рогемптон — центр крокету і поло; Овал — один із найбільш знаменитих у Британії спортивних майданчиків для крикету, й іподром Епсом, де проводяться перегони.

Іст-Енд. Квартали, згруповані в адміністративному райо­ні Тауер-Хамлетс на схід від Сіті, відомі за назвою Іст-Енд. Колись найбільш пролетарський район Лондона, Іст-Енд був знаменитий своїми нетрями. Однак після руйнувань, виклика­них бомбардуваннями під час Другої світової війни, цей район був цілком реконструйований і забудований новими багато­поверховими житловими будинками. Атмосферу старих квар­талів, заселених етнічними меншинами, можна ще відчути на жвавих вуличних ринках, особливо на недільному ранковому ринку на Мідлсекс-стріт, що більше відомий за назвою Петті-кот-Лейн-Маркет.

Північний Лондон. Ця територія з дорогими житловими будинками зв'язує Вест-Енд із двома районами, що зрослися один з одним і розташовані на вершині пагорба, — Хампстедом і Хайгейтом; перший з них відомий своїм вересовим лугом (Хіт), а другий — цвинтарем, де похований Карл Маркс. На пагорбі на захід знаходиться школа Харроу. До спортивних арен Північного Лондона належать футбольний стадіон Уемб-лі і комплекс для гри в крикет «Лорде».

Західний Лондон. В архітектурі Західного Лондона домі­нує аеропорт Хітроу. Уверх за течією Темзи знаходяться бота­нічний сад К'ю-Гарденс, Річмонд, палац правосуддя Хамптон- • Корт та Ітон із його відомим коледжем, а потім Віндзор і коро­лівська резиденція у Віндзорському замку. Поруч, у королів­ському Аскоті, розташований .іподром. Щовесни, починаючи з 1829 р., на Темзі на ділянці від Патні до Мортлейка влаштову­валися човнові перегони студентських команд Оксфордсько­го й Кембриджського університетів. Іншою щорічною подією на ріці є королівська регата Хенлі, що уперше відбулася в 1839 р.