Державний
устрій. Румунія - республіка. Глава держави - Президент, глава уряду -
прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент, який складається з
Сенату і Палати депутатів.
Географічне
розташування - Румунія розміщена у центрі Європи. На півночі і сході межує з
Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з
Угорщиною (443 км), на південному заході - з Югославією - Сербією і Чорногорією
(476 км), на півдні - з Болгарією (608 км). На південному сході омивається
Чорним морем.
Площа
території - 237500 кв. км (79 місце у світі).
Адміністративний поділ - Румунія поділяється на 41 повіт; столиця
виділена у самостійну адміністративно-територіальну одиницю.
Кількість
населення - 22,364 млн. осіб.
Столиця -
Бухарест (1,977 млн. мешканців).
Інші великі
міста: Яси (354,8 тис. мешканців), Галац (342,4 тис.), Тімішоара (340 тис.),
Констанца (337 тис.), Клуж-Ніпока (332,2 тис.).
Державна мова
- румунська.
Релігійна
ситуація. 83% - православні (Румунська Православна Церква), 6% - католицька
церква, 11% - протестанти, лютерани, унітаристи, мусульмани, неопротестанти, іудеї.
Державне
свято - 1 грудня - Національний День Румунії.
Державний
прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор - 3 вертикальних рівних
лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції в Цара Роминеаске.
Державний
герб - Стема. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у клюві
хрест, а в кігтях шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти
гербів історичних провінцій Цара Роминеаске, Молдова, Трансільванія, Добружа і
Банат.
Державний
гімн - "Прокинься, румун".
Грошова
одиниця - румунська лея.
Членство у
міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ, СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП.
Промисловість
Нарівні з
нафтою і природним газом найважливішими природними ресурсами є також золото,
срібло, сіль, боксити, марганцева руда, вугілля. У 1996 р. видобуток нафти
знизився приблизно до 135 барелів за день. Природний газ добувається на
Трансільванському плато і біля підніжжя Карпат, а головний район видобутку
нафти - тільки у передгір'ї Карпат. Найбільші нафтопереробні заводи Румунії
знаходяться в містах Плоешті, Георге Георгіу-Деж, Дарменешті, Брашов і
Римнікул-Серат. Кам'яне вугілля добувається у Коменешть на північному сході і
біля Клужа на північному заході; існують шахти з видобутку бурого вугілля
(лігнітів) біля Крайови і Плоешти в південно-центральній частині Румунії.
Виробництво вугілля у 1995 р. сягнуло 43,92 млн. тонн. Хоча добувається певна
кількість залізної руди, особливо на заході і північному-заході, її недостатньо
для задоволення внутрішніх потреб.
Район
Бухарест-Плоешть - головна індустріальна зона, де розміщені нафтова, хімічна,
будівельна промисловість і важке машинобудування. Металургія концентрується на
заході (між Хунедоарою і Тимішоарою) і на південному сході (Галац-Бреїла).
Великі суднобудівні заводи знаходяться в Бреїлі і Галацу біля дельти Дунаю. Є
промисловий комплекс у Джурджу (Румунія) і Русе (Болгарія). Цей комплекс був
побудований для виробництва пристроїв та устаткування для гірничодобувної,
металургійної, хімічної і нафтохімічної промисловості.
У 1996 р.
виробництво електроенергії в Румунії становило 19400 мегават. Найважливішим її
джерелом були теплоелектростанції, за ними йшли гідроелектростанції й атомні
станції.
Сільське
господарство
У 1996 р.
близько 43% всієї території країни становили орні землі, які використовувалися
для посадки однорічних культур, і 3,6% - для вирощування багаторічних культур,
переважно - фруктові сади і виноградники. Близько 70% орної землі віддано під
пшеницю і кукурудзу. У 1996 р. Румунія виробила 6 млн. т пшениці, 6 млн. т
кукурудзи. Інші важливі культури - картопля (3,9 млн. т у 1996), цукровий буряк
(3,3 млн. т) і соняшник (0,93 млн. т).
Великі
виноградники ростуть на Трансільванському плато, у передгір'ях Карпат і
Добруджі. У 1996 р. Румунія виробила 1,5 млн. гектолітрів вина. Фруктові сади
знаходяться переважно у південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа і в
дельті Дунаю. Центри фруктового садівництва розташовуються навколо кількох
великих міст, таких як Бухарест, Крайова, Тимішоара, Яси і Клуж.
Приблизно
п'яту частину території країни складають пасовища. Головними районами
тваринництва є південні передгір'я Карпат, південно-західна частина
Трансільванського плато і північна частина Карпатських гір. Вівці пасуться в
основному на південному сході, а свині - на півдні. У 1996 р. в країні було 3,7
млн. голів великої рогатої худоби, 10,4 млн. голів овець і кіз, більше ніж 8,2
млн. голів свиней.
За
повідомленнями 1996 року, ліси покривали 24 відсотки території країни.
Найважливіші ресурси деревини знаходяться в східних Карпатах. Із середини 1950-х
років почала запроваджуватися програма відновлення лісів з метою поповнення
запасів деревини, що були виснажені під час Другої світової війни.
Третина
економічно активного населення країни задіяна у сільському господарстві.
Корисні копалини
Мінеральні
ресурси Румунії не відповідають всім запитам національної економіки: хоча
ведеться видобуток бокситів, залізної руди, свинцю. Паливо, корисні копалини і
метали становлять приблизно половину імпорту країни.
Транспорт
Перевезення
вантажів головним чином здійснюються вантажним автотранспортом і залізницею. У
1994 р. в країні було 11365 км залізних і 88117 км шосейних доріг.
Головні порти
на Дунаї - Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Найважливіший порт на Чорному
морі - Констанца. Через нього проходить 80% морських вантажоперевезень країни і
65% вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 р. був відкритий судноплавний канал
Чорнавода, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї. У 1996 р. вантажний морський
флот Румунії складався з 234 кораблів і мав сумарну вантажопідйомність всіх
суден 2 445 810 тонн.
Телефонний
зв'язок
Місцеві лінії
телефонного зв'язку слабо розвинуті, близько 90% телефонних мереж
автоматизовані. Система зв'язку в Румунії переважно радіорелейна з невеликими
ділянками волоконно-оптичного зв'язку, приблизно третина телефонних мереж -
цифрові, але, на жаль, прибизно 3300 населених пунктів взагалі не мають доступу
до телефонного зв'язку.
У Румунії на
сьогодні є 1 супутник системи Інтелсат, новий вузол міжнародного зв'язку в
Бухаресті. Країна активно бере участь у міжнародних телекомунікаційних
проектах.
