1. Площа – 41,5 тис. км²
2. Кількість населення – 15,5 млн. чоловік (1998)
3. Державна мова – нідерландська
4. Столиця – Амстердам
5. Резиденція правління – Гаага
6. Державне свято – День конституції (1814)
7. Грошова одиниця – гульден, євро
8. Член ООН – з 1945 р. Входить в Раду Європи і НАТО з 1949 р.; в Європейський союз – з 1957 р.

Нідерланди – Королівство Нідерландів – неофіційна назва Голландія

  Форма правління. Територіальний устрій держави.

Форма правління територіального устрою - конституційна монархія, унітарна держава . Складається з 12 провінцій, володінь у Північній Америці - Нідерландських  Антильських островів, о. Аруба та південної частини о. Сен-Мартен. Голова держави-королева. Законодавчий влада – королева та двопалатний парламент.

Теперішня королева Беатрікс в 1980 р. змінила на престолі свою матір.

Кордони Нідерландів з Бельгією та Німеччиною проходять по рівнині. Морські кордони встановлені по шельфу Північного моря. Цей мілководний басейн розділений між Великобританією, Данією, Німеччиною, Бельгією, Францією і Нідерландами.

Нідерланди входять в різні міжнародні організації. Після другої світової війни правління відмовилося від традиційної політики нейтралітету: країна стала активно брати участь в політичних, воєнних та економічних союзах. В 1948р. Нідерланди підписали Брюссельський пакт і прийняли участь в «плані Маршала», в 1949 р. вступили в НАТО. Країна входить в число країн  - спільного ринку, член Європейської спілки вугілля та сталі - з 1952р., Західноєвропейського союзу - з 1954р. організації економічного розвитку – з 1960 р. В 1958 р. Нідерланди підписали з Бельгією і Люксембургом договір про створення економічного союзу Бенілюкс. Основні партнери – Германія, Бельгія, Люксембург, Великобританія, Франція, США ,Нідерланди признали РФ правонаступницею СРСР.

Природні умови та природні ресурси

Рельєф та корисні копалини Нідерландів.

В рельєфі переважають хвилясто-горбисті рівнини. Вздовж узбережжя Північного моря простяглася Середньоєвропейська рівнина, яка займає головним чином прогини палеозойської платформи. Давній льодовик залишив тут потужні, сотні метрів завтовшки, льодовикові відклади. Завдяки їм рельєф хвилясто-горбистий. Близько 40% території країни розташовано нижче рівня моря.

Вздовж узбережжя – дюни, ватти, марші і польдери.

Узбережжя Північного моря зайняті маршами – низовинними смугами, що заливаються водою тільки під час високих припливів. Вони складені мулистими наносами, на яких формуються родючі ґрунти. Місцями марші заболочені. На осушених, захищених від хвиль греблями і дамбами ділянках люди займаються землеробством, будують свої оселі.

В Нідерландах знаходяться багаті родовища газу та нафти. Нідерланди займають третє місце в світі по загальній вазі торгового флоту та є одним з лідерів  будівлі суден. Нідерланди дають до 1/10 світового експорту продуктів хімії: виготовлення азотних добрив, аміаку, пластмаси та ін.

Клімат та внутрішні води

Клімат цієї країни на заході і півночі помірно-морський, а на сході і півдні перехідний від морського до континентального.

Середня температура липня + 16°С +17°С, а січня від +1°С до +3°С. Опадів випадає 650 – 750 мм на рік. Великим впливом на клімат Нідерландів є тепла течія Північно-Атлантична, яка сприяє теплому клімату взимку. Літо прохолодне, але зима тепла і м’яка. Снігопади дуже рідке явище. Навіть взимку опади випадають у вигляді дощу.

Багато повноводних річок і озер. На південному заході знаходяться дельти річок Рейна, Мааса і Шельди.

Ліси займають 8% території країни.

Населення

Склад населення та його розміщення

Протестанти в Нідерландах складають 34% населення, католики - 40%. Серед протестантів найбільший вплив мають реформандські церкви.

Більшість населення країни – голландці. Мова, на якій вони розмовляють, належить до західногерманської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї. Південні провінції населяють фламандці. Культура і мова цих народів дуже близькі, але є і деякі розбіжності. На півночі Нідерландів проживає малочисельна група фризів, яка цінує і береже особливості культури і мови своєї держави.

Перемога людини над природою

Нідерланди - перемога людини над водою, над дикою силою природи.

Колись країна була майже безлюдна. Її  суцільно вкривали величезні озера, болота й ліси. Море бушувало, вітер наганяв хвилі; вони здіймалися високо й накочуючись на низький берег, затоплювали його. Та частіше бувало, що вітер, нагнавши води в гирла річок, так високо підіймав їх рівень, що вони виходили з берегів і ще більше затоплювали низовинну місцевість.

  Дощі, майже вічний туман, страшенний вітер з моря та ревіння хвиль - ось що було в Нідерландах, коли туди прийшли перші жителі. Вони робили насипи й горби із землі, щоб захистити себе від повеней і розливів. Захоплені водою, вони  довго жили на цих горбах, як на островах архіпелагу ,що загубився серед бурхливого моря. Насамперед їм треба було захиститися від моря: тут воно було найлютішим ворогом людини.

  І ось люди вирішили підняти береги ,щоб хвилі не могли перекочувати через них. Для  цього вони почали будувати насипи, вздовж узбережжя – греблі. Але як укріпити ці насипи, щоб хвилі не розмивали їх?

  Для цього спершу забивали величезні палі в кілька рядів. Між  палями прибивали колоди суцільними стінами, а в проміжки між ними навалювали хмиз і пісок із соломою, каміння. У Нідерландах  каменю немає, і величезні брили його довелося привозити із сусідніх країн. Стовпи або палі нерідко оббивали цвяхами з великими головками, щоб тередо не проточував дерева.

  Крім дерев’яних паль і колод, пізніше почали застосовувати залізні балки, а подекуди навіть сталеві і броньовані плити.

  У деяких місцях зводили подвійні і потрійні лінії  захисних насипів на випадок прориву зовнішніх гребель. Щоб зменшити силу прибою, попереду гребель, перпендикулярно до них, на деякій відстані один від одного побудували велику кількість хвилеломів. Вони  розрізують надвоє кожен накат води і зменшують силу удару хвиль, зштовхуючи їх попарно між собою.

  Тепер майже всі береги Нідерландів обгороджені такими греблями; суцільною смугою вони тягнуться вздовж відкритого і плоского північного і північно-західного узбережжя; в інших місцях вони сполучають ланцюжки піщаних дюн, які утворюють немов природні захисні вали. Ширина гребель досягає 100м, а висота 6-8 і навіть 15м. Греблі простягаються в довжину на 3 тис. км, що дорівнює відстані від Москви до Томська.                                                                                                           

  Народ Нідерландів знає яке лихо загрожує йому, якщо море зруйнує греблі. Просочиться вода в одному місті, прогниє одна гребля –загин загрожує всій країні, якщо вчасно не помітити цього: грізна морська стихія зробить свою справу.

  І справді не раз протягом віків у Нідерландах траплялися страшні катастрофи. Так у 1282 р. під час бурі море прорвало греблі і, з’єднавшись з прибережним озером Флево, утворило величезну затоку Зейдер-Зе .Дуже велика повінь була в Голландії зовсім недавно – у лютому 1953р.

  Великого лиха першим жителям Нідерландів завдали озера. Сильні вітри з моря, часті зливи так піднімали в них воду, що вона виходила з берегів, затоплювала місцевість, а нерідко й великі міста.

  Треба було раз і назавжди покінчити з цими непокірними сусідами. Зробили насипи на берегах озер, а від них провели канали до моря. Потім на берегах озер побудували вітряки і стали викачувати за допомогою їх воду в канали, звідти вона стікала в море. Коли млинам стали допомагати парові машини й насоси, справа просувалася швидше. Так  осушили сорок п’ять озер. «Ми їх випили»,- кажуть у Нідерландах здивованому мандрівнику, коли замість озер позначених на старих планах і картах, він бачить буйні пасовища.

  У Голландії що не мала ні свого вугілля, ні запасів гідроенергії, ці млини справді зіграли історичну роль. Тепер для осушення польдерів користуються лише дизельними й електричними двигунами, які відкачують воду в канали. Ці канали, а також річки, облямовані високими дамбами, утворюють на території  країни густу сітку водних шляхів. Залізниці й автомобільні дороги часто перетинають їх не по мостам, а в тунелях.

  Незважаючи на прогрес техніки, боротьба з морем і досі лишається для Голландії животрепетною проблемою. Після трагедії 1953 р., коли повінь небувалої  сили затопила десяту частину країни і сталося близько 1800 людських жертв, держава повністю взяла в свої руки будівництво захисних споруд. Спеціальна комісія склала перспективний план реконструкції і будівництва нових споруд на узбережжі. За цим планом реконструкції підлягає близько 1000 км. Старих дамб ,побудованих ще в минулому сторіччі і навіть раніше; відтоді вони значно опустилися.

  Державний план, або як його називають «Дельтаплан», передбачає будівництво великих дамб уздовж  трьохсоткілометрового узбережжя Рейнської дельти. «Дельтаплан», розрахований на 20 років, був прийнятий парламентом, як закон, у 1957 р. Затрати на його здійснення становитимуть 3 млрд. гульденів – величезна сума для невеликої країни.

  «Дельтаплан передбачає перекриття майже всіх проток дельт Рейну і Маасу, що створює додаткові труднощі для скидання води цих річок у море. Під час повені Рейн і Маас щосекунди виносять у Північне море  до 12 тис. куб. м води. Для безперешкодного пропускання такої величезної  маси води в дамбі найбільшого рукава Маасу передбачено 17 скидних отворів ,кожний завширшки понад 50м. Вони зможуть пропускати 20 тис. м\сек. води з кригою ,тобто вони розраховані на максимально можливу повінь. Проте повністю ці отвори відкриватимуться лише в кульмінацію паводка. Протягом усього іншого часу вони будуть закриті, і води Рейну і Маасу утворять велике прісноводне водосховище для зрошення ланів.

  На вимогу іхтіологів у проекті гребель передбачено рибо підйомник для лосося, який щороку  мігрує з моря до річки. Спостережна камера дасть можливість ученим під водою бачити проходження риби. Для судноплавства лишаються відкритими  три рукава дельти, на одному з яких стоїть з найбільших європейських портів – Роттердам. «Дельтаплан» не тільки перешкоджатиме дальшому розширенню цього порту, а, навпаки, поліпшить його навігаційні можливості.

  Перекриття більшості рукавів помітно збільшить швидкість течії води  в роттердамскій  гавані. Це в свою чергу перешкоджатиме занесенню гавані піском і мулом, а також створить сильнішу протитечію припливним хвилям, «не пускаючи» їх далеко вгору по річці.

  Уряд Голландії розраховує на те, що затрати на здійснення «Дельтаплану» порівняно швидко окупляться. Нові дамби не тільки захистять країну від катастроф, дадуть можливість осушити сотню гектарів нових родючих земель і створять великі водосховища, а й приваблять до Голландії  сотні тисяч іноземних туристів, які вже тепер охоче їдуть подивитися на будови «Дельтаплану». З вікна автобуса вони ознайомлюються з гідротехнічними роботами, оглядають нові дамби. На дамбах будуються широкі автостради з оглядовими майданчиками і стоянками для автомобілів. А на водосховищі, довкола якого будуть зведені готелі й кемпінги, туристи зможуть займатися рибальством і водним спортом.

До нашої ери територію теперішніх Нідерландів заселяли кельти, потім германські племена, серед яких найбільше було фризів. Помітний слід в історії Нідерландів залишило римське завоювання. В результаті революції ΧVĪ ст. на території Нідерландів, звільнившись від іспанського завоювання,  була  створена Республіка З’єднаних провінцій. Вирішальне проголошення суверенітету було здійснене в 1648 р., після підписання Вестфальського миру.

3

Господарство

Промисловість

Промисловість розвинута як добувна так і обробна. Великі запаси природного газу і нафти. Знаходяться під контролем транснаціональної корпорації «Ройял Датч-Шелл». Всесвітньо відомому концерну «Філіпс» належать підприємства елетронно-технічної і радіоелектронної промисловості (м. Ейндховен). Хімічне машинобудування розвинуте в Амстердамі і у Утріхті. Нідерланди займають третє місце в світі по загальному тоннажу торгівельного флоту і являється одним із лідерів суднобудування (Роттердам, Амстердам, Східам, Фліссінген). Нідерланди дають до 1/10 світового експорту хімічної продукції: виробництво азотних добрив, етилену, аміаку, синтетичного каучуку, пластмас і фармацевтичної продукції. Високо розвинута харчосмакова промисловість. Із власних автомобільних марок відома компанія DAF (вантажівки). В Нідерландах знаходяться великі підприємства по збірці легкових автомобілів «Вольво» і «Мітсубіці». Амстердам з ХVІІ століття є світовим лідером з огранки алмазів.

ВВП на душу населення – 23785 (26900 доларів США).

Структура ВВП 3,1 % - 25,7% - 71,2%.

 Сільське господарство.

Сільське господарство в цілому високо розвинуте. Господарство характеризується інтенсивністю і товарністю. Вологий і теплий клімат сприяє вирощуванню лугових і злакових трав. Провідна культура у землеробстві – пшениця. Велике значення також мають жито, ячмінь, цукрові буряки, картопля, льон, кормові трави. Широко розвинуте овочівництво і квітникарство. Насіння овочів і квітів дуже відомі за межами країни. Навіть в Україні ми висіваємо насіння моркви, перцю, томатів, огірки, кабачки, які завезені з Голландії. Із ХVІІ століття в Нідерландах почалася «тюльпанова лихоманка», спогади про яку залишились у вигляді сьогоднішнього квіткового достатку.

Голландія - країна квітів, квітникарство – одна з важливих галузей її сільського господарства. Багато квітів вирощують на експорт.

  Голландці з великим смаком прикрашають квітами своє житло, висаджують їх у парках, на берегах каналів, перед будинками. Впадає у вічі, що квіти посаджені в дуже приємному поєднанні кольорів з навколишньою зеленню.

  Селище Алсмер – один з центрів квітникарського господарства країни, який постачає насіння й квіти багатьом країнам Європи. Великі оранжереї, величезні поля, суцільно вкриті тюльпанами, гладіолусами, гвоздиками та іншими квітами; квіти на фасадах усіх будинків, букети в дерев’яних черевичках на парканах, розкішна вистава квітів і квітковий ярмарок – усе це вражає багатством барв найрізноманітніших відтінків і ароматом.

  Незабутнє враження справляє щорічна вистава тюльпанів у Кейкенхофі. Одні з них схожі на великі білосніжні лілеї, інші – на пишні ніжні півонії. Тут тюльпани    яскраво – червоні, рожеві, лілові, чорні, з красиво вирізаними пелюстками ,тюльпани, які за формою і забарвленням нагадують пташине пір’я, вони так і називаються: «червоний папуга», «синій папуга». Пелюстки білих тюльпанів закінчуються ажурним малюнком у вигляді мережив.

Тваринництво переважно молочно-м'ясного напрямку (свині, велика рогата худоба, вівці, кури). Круглий рік на пасовищах випасають велику рогату худобу, їх кількість перевищую 5,5 млн. голів і з них 2,5 млн. голів молочних корів, свиней – 13,5 млн. голів, курей – 92 млн. голів.

Велику роль відіграє рибне господарство. Вилов риби (в основному оселедці) перевищує 6 т на душу населення на рік, але багато її йде на експорт.

Транспорт. Міжнародні зв'язки Нідерландів з Україною

Економіко-географічне положення Нідерландів зручне і дає можливість для розвитку внутрішньої і зовнішньої культури. Ця країна має вихід до басейну Атлантичного океану, межує з головними розвинутими державами, які тісно пов'язані одна з одною. Хоч Голландію і вважають «європейською периферією», але з одного боку вона міцно прив'язана до господарств найбільших країн середньої Європи (насамперед Великобританії, Франці, Італії, ФРН) а з другого – завдяки морським шляхам через Атлантику тяжіють до США, Канади. Морський транспорт забезпечує 2/3 його тоннажу щодо перевезення потужних вантажів.

Інтенсивно використовується повітряний транспорт в міжнародних пасажирських перевезеннях і вантажоперевезеннях. Особливо великий обсяг роботи виконують авіакомпанії КЛМ Нідерландів. Усі найбільші міста Амстердам, Гаага, Харлем розміщені на узбережжі або поблизу нього. Флоти Нідерландів здавна виконують роль «морських перевізників». Нідерланди – це країна, яка належать до країн «зручного прапора», маючи пільговий режим оподаткування, дешевої робочої сили, менші вимоги до техніки безпеки.

Порт Роттердам відвідує 30 тис морських суден вагою до 300 тис тон. Цей порт може одночасно приймати 375 суден. Його називають Європортом. В його склад входять морські і річкові порти, аванпорт, 50 басейнів із спеціалізованими нафтовими, вугільними, рудними, лісови