Джерела географічних знань та методи географічних досліджень. - Загальногеографічні закономірності - Географія материків та океанів 7 клас - Publisher - швидка допомога з географії
Вівторок, 2016-12-06, 8:54 PM
Ви увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість| RSS

Швидка допомога з географії


У вільну хвилину
Спілкування
 
200
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічільник
Рейтинг@Mail.ru

Publisher

Головна » Статті » Географія материків та океанів 7 клас » Загальногеографічні закономірності [ Додати статтю ]

Джерела географічних знань та методи географічних досліджень.
ерела географічних знань
У дитинстві ми не усвідомлюючи отримували деякі географічні знання - із казок, які розповідала нам бабуся, пісень, що їх співала матуся. Із власного, хоч і не дуже великого, життєвого досвіду, коли спостерігали, як змінюється день і ніч, пори року - зима, весна, літо за ним осінь.
Телевізійний екран також розкривав дивовижні речі, що десь є пустелі дуже жаркі та посушливі і, навпаки, холодні, крижані, безмовні.
Народна творчість, твори мистецтва, телебачення, власний життєвий досвід були для нас джерелами географічних знань , однак відомості, які ми здобували, були випадковими та несистематичними.
Існують джерела знань, де інформація спеціально зібрана та певним чином упорядкована. Це, наприклад, шкільний підручник, енциклопедії, карти, атласи, науково-популярна література.
Специфічним і універсальним джерелом географічних знань є карти. Географічні карти – це "друга мова" географії. За ними можна визначити, де знаходяться на земній поверхні той або інший материк, океан, гори, річки, держави, де та які народи проживають тощо.
З карт можна дістати основні відомості про природу, населення певних територій та його господарську діяльність. Карти допомагають з’ясувати причини географічних явищ, утворення різних природних комплексів на земній поверхні.
Карта - джерело географічних знань
Картою називається умовне, зменшене зображення земної поверхні на площині в певному масштабі
Масштаб – це число, яке показує у скільки разів розміри на карті зменшені, порівняно із дійсними

Класифікація карт
У процесі навчання, а згодом і в житті ми зустрічаємося із великою різноманітністю карт. Щоб правильно їх використовувати, необхідно знати їхнє призначення й головні особливості. Географічні карти розрізняють за чотирма головними ознаками: масштабом, охопленням території, змістом та призначенням.
Головне, чим одна карта відрізняється від іншої – це масштаб. Від нього залежить, наскільки детальну інформацію можна знайти на карті. Усі географічні карти за масштабом поділяють на дрібномасштабні, побудовані у масштабах, дрібніших за 1:1 000 000, середньомасштабні, які мають масштаб від (одного до двохсот тисяч до одного до мільйона) 1:200 000 до 1:1 000 000 включно, і великомасштабні, побудовані в масштабах (один до двохсот тисяч)1:200 000 і більших.
Чим більший масштаб карти, тим менше кілометрів відповідає одному сантиметрові на карті і тим детальніша карта.
За охопленням території виділяють карти світу і півкуль. Їх складають у дрібному масштабі - меншому як (один до мільйона)1:1 000 000. Є також карти окремих материків та їх частин, які будуються в основному середньому масштабі від одного до мільйона до одного до двохсот тисяч 1:1000000 до 1:200000. Третя група – карти країн, областей тощо, що виконані у великому масштабі (більш ніж 1:200 000).
Чим більше охоплення території, тим дрібніший масштаб карт.
При вивченні географії материків і океанів використовують карти різні за змістом. Наприклад, на фізичній карті світу зображено земну поверхню з різноманітними природними і господарськими об'єктами (формами рельєфу, річками та озерами, населеними пунктами тощо). Карти, на яких різноманітні географічні об'єкти позначено однаковою мірою докладно, називають загальногеографічними.
Є карти, присвячені певній темі. Їх називають тематичними (або спеціальними). Наприклад, темою карти можуть бути природні зони або кліматичні пояси, виділені окремим кольором.
Тематичні карти поділяють на дві великі групи: фізико-географічні та економіко-географічні. На фізико-географічних картах позначають окремі природні компоненти та явища. Головні характеристики населення та господарства зображують на економіко - географічних тематичних картах. Іноді на картах поєднують, природні та економіко-географічні об'єкти. Такі карти називають комплексними.
За призначенням карти поділяють на навчальні, туристичні, військові тощо. Ми працюватимемо з навчальними.

Методи географічних досліджень
Які б не були джерела географічних знань, інформацію підбирають та збирають вчені-географи, застосовуючи різноманітні методи (способи) географічних досліджень, загальнонаукові та власне географічні.

Загальнонаукові методи географічних досліджень
Сучасні фізичні методи дозволили географам "проникнути" вглиб земної кори та мантії.
Хімічні методи дають змогу простежити "пересування" хімічних речовин у природних комплексах і глибше зрозуміти взаємозв'язки між їхніми компонентами.
Особливу роль сьогодні відіграють методи космічного землезнавства, за допомогою яких можна (із космосу) охопити поглядом географічні явища і процеси на величезних територіях.
Використовуючи математичні методи, географи обробляють велику кількість інформації, створюють моделі реальних об'єктів, явищ і процесів на комп'ютері.
Так, на моніторі комп'ютера моделюють атмосферні вихори, багаторічні рухи земної кори, рухи океанічних течій тощо.
Географія широко застосовує також історичний метод, розглядаючи об'єкти природи і суспільства в їхньому закономірному розвитку з давніх-давен до сучасності.
Про розвиток Землі в минулому можна дізнатися за допомогою палеогеографічних методів ("палео" – давній, стародавній). На підставі вивчення викопних решток рослин, тварин, а також ґрунтів учені отримують відомості про природу давноминулих епох.

Географічні методи досліджень
На початку розвитку географії як науки головним методом були безпосередні спостереження за довкіллям. Географи спостерігали світ і описували його в книгах. Спостереження й сьогодні не втратили своєї значущості.
Суто географічний метод – картографічний. З його допомогою можна вивчити та зобразити безліч природних і суспільних об'єктів і явищ. Їх різноманітність позначають умовними знаками (так звана легенда карти).
Тому людина, яка вміє читати карту може отримати з неї стільки ж інформації, скільки вміщують десятки сторінок книжки.
Категорія: Загальногеографічні закономірності | Додав: Вчитель (2011-12-09)
Переглядів: 14714 | Рейтинг: 4.1/9
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Copyright MyCorp © 2016