Вівторок, 2017-11-21, 1:50 AM
Ви увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість| RSS

Швидка допомога з географії


У вільну хвилину
Спілкування
200
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічільник
Рейтинг@Mail.ru

Publisher

Головна » Статті » Фізична географія України 8 клас » Дослідження території України [ Додати статтю ]

Географічне положення, кордони. Становлення Української держави. Місце України на Землі
Географічне положення, кордони. Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. проголосила незалежність України і утворення самостійної держави України, територія якої є неподільною і недоторканною. На референдумі 1 грудня 1991 р. народ України висловився за незалежність своєї Батьківщини, підтвердивши рішення найвищого органу країни.
Політичне значення утворення незалежної Української держави для Європи дуже велике. З'явилася ще одна демократична країна у цій частині світу. Величезний людський і економіч- ний потенціал, науково-технічні можливості, працьовитий і освічений народ, значні природні багатства тощо — все це висуває Україну у потенційні лідери європейської спільноти держав.
Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. За розмірами території вона перевищує такі великі країни в Європі, як Франція (544 тис. квадратних кілометрів), Іспанія (505 тис. квадратних кілометрів). Наша країна займає більш як 5,7 % території Європи. Населення України становить 52 млн чоловік. За його кількістю Україна поступається тільки Німеччині, Італії, Великобританії і Франції
Поблизу с. Ділове Рахівського району Закарпатської області знаходиться географічний центр Європи.
Крайня північна точка території України розташована на державному кордоні з Російською Федерацією (Брянська область) біля села Петрівське Новгород-Сіверського району Чернігівської області, її координати — 52°23' пн. ш. і 33°12' сх. д. Крайня південна точка — маяк на мисі Сарич у Криму має координати 44°23' пн. ш. і 33°44' сх. д. Крайня західна точка — поблизу міста Чоп у Закарпатській області. Координати цієї точки — 48°25' пн. ш. і 22°08' сх. д. І, нарешті, крайня східна точка знаходиться на околиці с. Червона Зірка Міловського району Луганської області. Вона має координати 49°18' пн. ш. і 40°13' сх. д.
Відстань по прямій лінії між крайньою північною і південною точками становить 893 км, між західною і східною — 1 316 км. Знаючи координати крайніх точок країни, можна визначити її географічний центр (перетин середнього меридіана з середньою паралеллю). Він знаходиться на північно-східній околиці районного центру Добровеличківки в Кіровоградській області. Координати цієї точки 48°23' пн. ш. і 31°1Г сх. д. У 1990 р. тут встановлено символічний знак.
Україна безпосередньо межує з сімома країнами світу: на північному заході і заході — з Польщею (довжина кордону становить 543 км); на заході — із Словаччиною (98,5 км) та Угорщиною (135,1 км); на південному заході — з Румунією (625,4 км) і Молдовою (1 191 км); на сході і північному сході — з Росією (2 063 км); на півночі — з Білоруссю (975 км). Загальна довжина сухопутних кордонів України становить 5 631 км. Морські кордони України мають довжину 1 959 км (у Чорному морі — 1 559 км, Азовському — 400 км). Загальна довжина кордонів становить 7 590 км.
Україна має широкий, більш як 2 590-кілометровий вихід до країн Центральної і Західної Європи. Відстані до умовної столиці Європи Страсбурга не перевищують 2 000 км.
Територія України лежить у Східній Європі на межі західних і східних народів і культур. Протягом сотень років це було не завжди на користь українському народові. Сусіди не могли втриматися від спокуси розчленувати Україну, загарбати її повністю або частково, їх приваблювали родючі українські землі, її природні багатства. Нині, коли у світовій політиці поступово починають утверджуватися добросусідські відносини між державами, Україна може мати великі економічні вигоди від особливостей свого географічного положення. Наша країна розміщена так, що її ніяк не можна обминути під час прокладання нових європейських комунікацій або ж експлуатації уже діючих. За рахунок плати за транзит щороку можна одержувати великі прибутки у валюті чи поставках у вигляді нафти, газу та ін. Велику користь держава може мати і від використання іншими країнами українських портів на Чорному і Азовському морях та на Дунаї.
Важливо також, що Україна може використати дуже давні традиційні культурні та економічні зв'язки українців зі слов'янськими, тюркськими, балтійськими, германськими, романськими та іранськими народами.
Україна розташована на ділянці планети, де перехрещуються шляхи між різними країнами. Як свідчить історія, в таких місцях виникають нові осередки економічного і культурного розвитку людства. Отже, все залежить від нашої активності, вміння, бажання зробити нашу країну процвітаючою.
З географічним положенням, розмірами і складом території пов'язана значна різноманітність природних, економіко-географічних, етнічних особливостей України.
У долі будь-якої країни велику роль відіграє ментальність (образ мислення, характер) її народу. Українці відзначаються терпимістю до інших народів, відсутністю агресивності (ніколи не загарбували землі інших країн), лагідністю, гумором, працелюбністю, акуратністю тощо. Всі ці риси, так чи інакше виражені у державній політиці, не суперечать принципам побудови нової Європи. Україна не заміряється на інтереси інших держав, не має жодних територіальних претензій до сусідів, її політика є стабілізуючим чинником у Європі і всьому світі.
Положення України в Європі і світі значною мірою залежить від внутрішньої і зовнішньої політики. Необхідна більша інтеграція (об'єднання) в міжнародні системи колективної безпеки в Європі, які засвідчили свою ефективність і миролюбність. Входження до таких систем разом з цивілізованими країнами Заходу покращить становище України як незалежної держави, оскільки територіальні претензії до неї стануть і претензіями до дружніх їй держав.
Становлення Української держави було тривалим процесом. Утворення української нації, її територіальне поширення, взаємодія з іншими народами протягом сотень, а можливо, і тисяч років неоднаково трактуються різними вченими.
Деякі історики вважають, що найдавнішим народом на півдні України були кіммерійці — кочівники, які заселяли степове Причорномор'я. В VII ст. до н. е. вони були витиснуті скіфами. Пізніше, після розпаду Скіфської держави, в Українському Причорномор'ї поселилися сармати — іраномовні кочові племена. Про їхнє перебування там свідчить поширений тепер сарматський топонім «дн» (вода): Дніпро, Дністер, Дунай, Дон, Донець.
У III—IV ст. нинішню лісостепову і лісову зони заселяли східнослов'янські племена. А в VI ст. територія від зони мішаних лісів до Чорного моря і від Дону до Карпат була зайнята слов'янськими племенами антами. Хто ж такі українці? Нащадки племені антів, що жили в давнину на сучасній території України, чи слов'янське плем'я, що ввібрало в себе скіфів? Є й інші думки. Так, деякі німецькі історики стверджували, що українці — нащадки германських племен, які жили навколо Києва. На підтвердження цього доводили, що українські слова, яких немає в російській мові,— цибуля, олія, крейда, гроші, струмок тощо — германського походження.
За М. Грушевським, порогом історичного часу для українського народу є IV ст. До цього можна говорити про українські племена як частину слов'янських племен. У VIII—IX ст. слов'янські племена полян, древлян, сіверян, тиверців, дулібів, білих хорватів об'єдналися у велику державу Київська Русь.
Після нападу татаро-монголів на Київську Русь українська державність деякий час ще зберігалась на заході країни. Уособленням її стало Галицько-Волинське князівство на чолі з Данилом Галицьким. Та в середині XIV ст. Українська
держава повністю розпалась, її землі потрапили в залежність від Литви, а потім увійшли до складу Польщі.
Наприкінці XV ст. виникла Запорозька Січ — козацька республіка, якою правили обрані більшістю гетьмани. Вона стала центром боротьби українського народу за визволення з-під гніту польської шляхти. У XVII ст. ця боротьба переросла в національно-визвольну війну на чолі з Богданом Хмельницьким, що привело до відродження Української держави. Прагнення зберегти державність змушувало Богдана Хмельницького укладати союзи з сусідніми країнами про спільні дії проти агресорів. Один з таких союзів — з Московським царством — став згубним для самостійності України. Використовуючи політичну ситуацію, Москва уклала угоду з Польщею, за якою Україна була поділена на дві частини: Лівобережжя з Києвом відійшло до Московської держави, Правобережжя — до Польщі. У XVIII ст. Польща розпалася і була поділена між Росією і Австро-Угорщиною. Західноукраїнські землі увійшли до Австро-Угорщини. Після першої світової війни і Лютневої революції 1917 р. в Росії виникли умови для возз'єднання українського народу і утворення Української держави.
7 листопада 1917 р. в Києві було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), до якої увійшли землі Центральної і Східної України. На противагу цьому акту 25 грудня 1917 р. у Харкові був проведений І Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив Україну Республікою Рад. 13 листопада 1918 р. у Львові патріотичні демократичні партії проголосили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР).
22 січня 1919 р. відбулося об'єднання (злука) Західноукраїнської Народної Республіки і Української Народної Республіки в єдину державу під прадавніми українськими символами — знаком тризуба як державного герба і жовто-синього прапора. На жаль, зберегти свою державу українському урядові не вдалося. За допомогою російських військ у Східній Україні перемогли більшовики, і ця її частина в 1922 р. ввійшла до новоствореного Союзу РСР. Західна Україна залишилася під Польщею. У 1939 р. за таємною угодою між фашистською Німеччиною і кремлівськими керівниками Польща була поділена, й землі Західної України увійшли до складу СРСР і возз'єдналися з Українською РСР. У 1940 р. Румунія повернула Північну Буковину і Південну Бессарабію, і вони стали частиною УРСР. За договором 1945 р. між Чехословаччиною і Радянським Союзом до УРСР увійшла Закарпатська область. У цьому ж році був підписаний договір між Польщею і СРСР, за яким частина території УРСР була передана Польщі.
Зважаючи на спільність економіки, територіальну близькість, історичне минуле, тісні господарські і культурні зв'язки, рішенням Верховної Ради СРСР у 1954 р. Кримська область була передана до складу УРСР. Цим закінчилося формування
території України. За Гельсінськими угодами 1975 р. державні межі в Європі визнані непорушними.
Виникнення незалежної Української держави, дальше утвердження її у світовому співтоваристві дедалі помітніше впливають на глобальні політичні процеси.
Нині до складу України входять 24 адміністративні області і Автономна Республіка Крим (мал. 2). Київ і Севастополь — міста республіканського підпорядкування.
Місце України на Землі. Територія України розташована у помірному поясі північної півкулі, чим визначаються головні риси її фізико-географічних умов. Вона знаходиться в межах двох велетенських тектонічних структур: давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-гімалайського складчастого поясу. З цим пов'язані різноманітність геологічної будови території України та її багаті поклади корисних копалин. Тут представлено всі гірські породи, якими складена земна кора: від найдавніших — архейських — до сучасних — четвертинних. Давня платформа перекрита товщами палеозойських, мезозойських та кайнозойських порід, що залягають горизонтально, тому в сучасному рельєфі вона виражена великою Східноєвропейською рівниною. Ділянки Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу в межах України представлені Карпатськими та Кримськими горами. Належністю більшої частини території України до Східноєвропейської платформи зумовлюється рівнинність ЇЇ поверхні.
Через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія, її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що пов'язані з впливом Азорської та Азіатської областей високого тиску. Крім циклонів з Атлантики на територію України надходять повітряні маси, що формуються над Арктикою, Середньою і Малою Азією.
Чорне море, що омиває територію України з півдня, через Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Середземне море, Гібралтарську протоку сполучається з Атлантичним океаном. Водними артеріями Дніпра і Дунаю Україна зв'язана з багатьма європейськими країнами. Басейн Дніпра з'єднується із Західною Двіною Березинською водною системою, з Німаном — Дніпровсько-Німанським каналом, з Віслою — Дніпровсько-Бузьким. Цим забезпечуються економічні зв'язки з Білоруссю, країнами Балтії, Польщею.
На рівнинній території України поширені широколисті і мішані лісові, лісостепові, степові та сухостепові ландшафти помірного поясу. І тільки на південних схилах Кримських гір знаходяться субтропічні ландшафти середземноморського типу.
В Українських Карпатах і Кримських горах проявляється властива для гір висотна поясність ландшафтів. Ландшафтні пояси своєрідні в кожній з цих гірських країн у зв'язку з
їх різним географічним розташуванням: Карпати знаходяться у помірному, а Кримські гори — на межі помірного і субтропічного поясів.
Природні ландшафти України значною мірою змінені в результаті господарської діяльності людини: землеробської, гідротехнічної, містобудівної, лісогосподарської тощо. Наприклад, за таким показником, як відношення площі орних земель до всієї площі сільськогосподарських угідь, Україна перевершує Німеччину, Францію, Італію, США, Японію. Це, а також мала лісистість та заповідність її території — несприятливі показники стану довкілля.
Україна — індустріально-аграрна країна із значними економічними ресурсами. У 1990 р. частка її національного доходу у світовому виробництві становила 2,3 %. За промисловим виробництвом цей показник був ще вищий і дорівнював 2,5%. Частка України у світовому виробництві сільськогосподарської продукції — близько 2 %. Водночас кількість її населення не перевищує 1 % від населення всієї планети.
Україна посідає перше місце в світі за видобутком залізної та марганцевої руд, збором цукрових буряків і соняшнику, четверте — за обсягами видобутку вугілля, виробництва сталі, збору картоплі, п'яте — за виробництвом сірчаної кислоти, шосте — мінеральних добрив. Крім того, за абсолютними розмірами виробництва деяких видів продукції Україна входить до десятки найбільших виробників. Це стосується випуску телевізорів, шовкових тканин, виробництва електроенергії, цементу, зерна, м'яса, олії та деякої іншої продукції. Отже, є всі передумови для того, щоб Україна зайняла належне місце в світовому економічному співтоваристві.

Масляк П.О. «Географія України» (2000 р.)
Категорія: Дослідження території України | Додав: Вчитель (2010-01-21)
Переглядів: 2235 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Copyright MyCorp © 2017