Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Publisher
Клімат
Джерело інформації: Масляк П.О. «Географія України» (2000 р.)
Клімат і кліматичні ресурси
Кліматичні умови впливають на рельєф, поверхневі і підземні води,
розвиток рослинності, поведінку тварин, від них значною мірою залежать
умови проживання, господарської діяльності і відпочинку людей. У
зв'язку з цим є необхідність вивчати особливості клімату, погодних
умов, передбачати їх зміни та оцінювати роль у формуванні стану
довкілля.
На кліматичні особливості України впливають її географічне положення,
сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, характер поверхні (гірська
чи рівнинна місцевість, заліснена чи поле тощо).
Територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі,
лише Південний берег Криму — в субтропічному. Тому загалом кліматичні
умови є сприятливими для сільськогосподарського виробництва,
функціонування транспорту, галузей енергетики. Україна належить до тери-
торій з кліматичним комфортом. У ній чітко виражені зональні
відмінності кліматичних умов. Через значну протяжність території
України в широтному напрямі помітне зростання кон-тинентальності з
північного заходу на південний схід. При загальній сприятливості
клімату особливості фізико-географічного положення України, вплив
циркуляційних процесів зумовлюють різноманітність кліматичних умов та
порівняно часту повторюваність несприятливих явищ погоди в різні роки.
З географічним положенням пов'язані тривалість сонячного сяйва, розподіл сонячної радіації, характер циркуляції повітряних мас.
Кількість годин сонячного сяйва змінюється за сезонами, залежить від
погодних умов, тривалості дня. Середня річна кількість годин сонячного
сяйва в Україні зростає з північного заходу на південний схід і південь
від 1 700 до 2 400 год. Найменші його показники спостерігаються на
півночі України (1 720—1 800 год). Найбільше годин сонячного сяйва на
узбережжях Чорного і Азовського морів (2 300— 2 400 год), на південних
схилах Кримських гір (більш як 2 400 год).
Від кількості годин сонячного сяйва залежить інтенсивність сонячної
радіації, що надходить на поверхню Землі за одиницю часу: день, місяць,
рік і вимірюється в кілокалоріях на 1 см2 (ккал/см2) або мегаджоулях на
1 м2 (МДж/м2). Сонячна радіація є основним джерелом енергії природних
процесів, що відбуваються в географічній оболонці. Інтенсивність
сонячної радіації залежить від географічної широти і висоти Сонця над
горизонтом, хмарності, прозорості атмосфери. Ці чинники зумовлюють
добову і річну зміни сонячної радіації, її розподіл по земній поверхні.
Взаємодіючи з атмосферою, земною поверхнею, променева сонячна енергія
перетворюється в теплову. Не вся енергія, що випромінюється Сонцем,
досягає поверхні Землі. Частина її відбивається хмарами, пилом,
поверхнями суходолу і моря, розсіюється. До поверхні Землі надходить
пряма і розсіяна сонячна радіація. Загальна кількість променевої
енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною
радіацією (мал. 17).
На території України сумарна радіація в північних районах досягає 4 190
МДж/м2, а в південних районах— 4 000— 5 200 МДж/м2. Більшу частину
сонячної радіації поверхня України одержує з травня по вересень.
З сонячною радіацією тісно пов'язаний радіаційний баланс — різниця між
сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням підстилаючої поверхні.
Радіаційний баланс є важливим кліматичним чинником. Від нього залежать
температури повітря і ґрунту, випаровування, швидкість танення снігу.
На території України середньорічні показники радіа-
ційного балансу є додатними. В північних районах вони становлять 1 700
МДж/м2, в середній частині — 1 850 і на півдні — 2 650 МДж/м2.
Радіаційні чинники взаємодіють з атмосферною циркуляцією, завдяки якій
перерозподіляються тепло і волога. В Україну надходять морські
повітряні маси з Атлантики і Арктики та континентальне повітря, що
формується над просторами Євразії.
Характер атмосферної циркуляції над Україною визначається частою зміною
циклонів і антициклонів. Циклони надходять на територію України
протягом року з заходу, північного і південного заходу, півдня. З їх
приходом взимку наступає потепління, відлига або снігопад, влітку —
дощ. Вторгнення континентальних повітряних мас з Азії (антициклони)
зумовлюють взимку різкі похолодання, а влітку — посушливу погоду. В
середньому за рік в Україні буває 63 % днів з антициклонами і 37 % — з
циклонами. (Пригадайте, яка погода характерна для вашого міста, села
або селища.)
На радіаційний режим прибережних районів впливає бри-зова циркуляція.
Завдяки їй влітку на відстані 40—50 км від моря більше безхмарних днів
і, отже, сумарної сонячної радіації. В холодну пору року моря, річки,
великі озера, водосховища і болота дещо послаблюють морози на
територіях,
що до них прилягають. Влітку водойми сприяють зниженню температур,
підвищенню вологості, посиленню вітру. У великих містах кліматичні
умови відрізняються від кліматичних умов територій, що їх оточують.
Підстилаюча земна поверхня — рівнини, височини, гори, моря, чергування
суходолу і водної поверхні, ліси, міста — впливає на радіаційний режим,
хмарність, розподіл температур і опадів, особливості місцевого клімату.
Гірські хребти Карпат захищають Закарпатську низовину, а Кримські гори
— Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас. Гори
посилюють висхідні рухи повітря, внаслідок чого над ними випадає більше
опадів, ніж на рівнинах. Навіть над Донецькою і Приазовською височинами
кількість опадів більша, ніж на близьких до них рівнинах. Лісові масиви
сприяють нагромадженню снігових запасів.
Головним покажчиком клімату є температура повітря. Найнижчі середні
температури припадають на січень—лютий. На північному сході країни і в
гірських районах вони становлять -7... -8 °С, у Степовому Криму О °С,
на Південному березі Криму до +3... +4 °С (мал. 18). Найвищі середні
температури липня на півночі і північному заході становлять + 17... +19
°С, на півдні України +22... +23 °С (мал. 19). (За кліматичною картою
з'ясуйте, як проходять ізотерми липня і січня і від чого це залежить.)
Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх
зменшення з півночі і північного заходу на південь і південний схід.
(Поясніть, чому.) Найбільші річні суми опадів зареєстровано в
Українських Карпатах — 1 500 мм (полонина Плай — 1 663 мм) і Кримських
горах (1 000—1 200 мм), найменші — на Азово-Чорноморському узбережжі і
в Присивашші (300—450 мм). На більшій частині території кількість
опадів у середньому змінюється від 650— 600 мм на заході до 450—400 мм
на півдні і на південному сході. Основна їх маса припадає на теплий
період року за винятком Південного берега Криму (мал. 20). (Поясніть,
чому.) Взимку опади бувають у вигляді снігу майже на всій території
країни. Висота снігового покриву становить 10— ЗО см, а в горах досягає
40 см.
Протягом року в Україні змінюються напрям і швидкість вітру, тобто його
режим. Це залежить від положення території щодо центрів атмосферного
тиску. Через Україну проходить смуга високого атмосферного тиску, так
звана вісь Воєйкова. Вона перетинає Євразію від озера Байкал, де
знаходиться центр Сибірського антициклону, до Карпатських гір, прямує
через південь Франції до Піренейського півострова і далі до Азорських
островів (центр Азорського антициклону). На території України вісь
високого атмосферного тиску простежується з північного сходу на
південний захід по лінії Луганськ — Дніпропетровськ — Балта. (Знайдіть
ці об'єкти на карті.) Вісь є своєрідним кліматорозділом. На північ від
неї переважають вітри західного напряму, на південь — східного. В
Українських Карпатах і Кримських горах на вершинах переважають західні
вітри. Середня швидкість вітру на території України становить переважно
до 4 м/с. В Карпатах і Криму виникають місцеві вітри: влітку —
гірсько-долинні, взимку — фени (теплі сухі вітри, що рухаються
гірськими схилами вниз у долини).
В Україні чітко виражена зміна сезонів протягом року.
Зима в Україні тривала, але порівняно тепла, хоч і з морозними днями і
снігом. Взимку над Україною розвивається циклонічна діяльність,
повітряні маси часто змінюються, тому погода не стійка. В середньому за
зиму буває до десяти відлиг. Зима триває від 120—130 днів на північному
сході і до 75—85 днів на південному заході.
Весна починається після переходу середньодобової температури повітря через О °С. Весною можливі заморозки. Погодні
умови не стійкі. Найраніше весна наступає на південному заході України,
в Закарпатті і Криму. Час настання весни в окремі роки значно
відрізняється від середніх багаторічних. Трапляється, коли в квітні і
травні відносна вологість повітря може знижуватися до ЗО % і менше,
посушлива погода сприяє суховіям і пиловим бурям. Весняний період
закінчується переходом середньодобової температури повітря через 15 °С.
Літо на більшій частині території тепле, а на півдні України жарке. В
цей період висота Сонця над горизонтом найбільша, найдовші дні,
найбільша сонячна радіація. Земна поверхня і повітря інтенсивно
прогріваються. Найраніше літо настає на Південному березі Криму, в
степових районах. Літній період тут найдовший. У степовій зоні він
триває 120—130 днів. Влітку випадає близько 40 % річної суми опадів.
Закінчується літній період після переходу температури повітря через 15
°С в бік зниження, що відбувається в першій декаді вересня.
Липень — найтепліший місяць на всій території України. Середньомісячна
температура коливається від 18 до 23 °С. Лише в Карпатах вона нижча і
становить 15... 17 °С. Найвищі температури повітря спостерігаються
тоді, коли в Україну через Середземне море надходить сухе і жарке
повітря з Африки. У цьому разі вдень температура повітря підвищується
до 34... 39 °С. А на значній території — в Одеській, Миколаївській,
Закарпатській, Донецькій, Луганській, Полтавській, Дніпропетровській,
Харківській областях, в Криму — до 40... 41 °С.
Липень — єдиний місяць, коли не буває заморозків. Зате в липні
найбільше гроз, злив, випадання граду, трапляються такі небезпечні
явища, як смерчі.
З настанням осені зростає циклонічна діяльність, відбувається зниження
температури повітря, збільшується кількість днів з опадами і туманами.
У вересні і жовтні можливі заморозки. Проте буває короткочасне
повернення тепла з сонячною лагідною погодою. Цей період народ називає
«бабиним літом». У листопаді на більшій частині території середня
добова температура повітря переходить через О °С, а в третій декаді
цього місяця може утворюватися сніговий покрив.
Енергетичні ресурси клімату України — це сонячна і вітрова енергія. Ці
види енергії є екологічно чистими і можуть взаємозамінюватись.
Агрокліматичні ресурси рівнинної частини країни достатні для визрівання
основних сільськогосподарських культур: сума середньодобових
температур, що перевищують 10 °С, становить 2 400—3 600° (табл. 2). Для
сільськогосподарського виробництва важливим є саме період із стійкими
середньодобовими температурами повітря, вищими від 10 °С. З переходом
середньодобової температури через 10 °С в бік зниження восени
закінчується вегетація основних
сільськогосподарських культур. Інтенсивна вегетація відбувається за
умови середньодобової температури, що перевищує 15 °С (табл. 3).
Таблиця 2
Суми середньодобових температур повітря, що перевищують 10 °С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)
ПТК Мішані ліси Лісостеп Степ Українські Карпати Південний берег Криму
Сума температур, °С 2 400— 2 600 2 410— 2 900 2 910— 3 500 1 700— 3 300 3 700— 3 900
Таблиця З
Суми середньодобових температур повітря, що перевищують 15 °С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)
ПТК Мішані ліси Лісостеп Степ Українські Карпати Південний берег Криму
Сума температур, °С 1 600— 2 100 2 200— 2 500 2 600— 3 000 500—2 600 2 900— 3 200
Прогнозування погоди має велике значення для життя і діяльності людини.
В Україні ним займається Національна гідрометеорологічна служба. Для
прогнозування погоди складають синоптичні карти, на яких позначають
розташування атмосферних фронтів, напрями переміщення циклонів і
антициклонів, визначають вірогідний напрям їх розвитку на найближчі
дні, можливість настання ясної чи хмарної погоди, утворення опадів,
зміни температур.
Чи можна завбачити погоду без допомоги Гідрометеослужби? Виявляється,
можна. Щоб скласти прогноз погоди на все літо, спостерігайте, яке
дерево розпуститься раніше — вільха чи береза. Якщо береза — літо буде
сонячне і тепле, якщо вільха — холодне і дощове. Якщо на поверхні
водойми з'явилося листя білої лілії, заморозків не буде. Якщо бджоли
рано вилітають з вуликів, буде рання тепла весна. (Пригадайте ознаки
близької зміни погоди.
|
| Категорія: Природні умови | Додав: Вчитель (2011-07-25)
|
| Переглядів: 4161
| Рейтинг: 1.5/2 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
