Структура економіки Фінляндії - Країни Європи - Країнознавство 11 клас - Publisher - швидка допомога з географії
Вівторок, 2016-12-06, 8:56 PM
Ви увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість| RSS

Швидка допомога з географії


У вільну хвилину
Спілкування
 
200
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічільник
Рейтинг@Mail.ru

Publisher

Головна » Статті » Країнознавство 11 клас » Країни Європи [ Додати статтю ]

Структура економіки Фінляндії
Структура економіки Фінляндії 

В структурі економіки за валовим національним продуктом переважає сфера послуг (61 %), па частку промисловості та будівництва припадає 35 %, сільського і лісового господарства - 6 %. Дещо інший вигляд має структура валового внутрішнього продукту (див. табл. 1).

Як уже згадувалося, сучасного рівня розвитку промисловості Фінляндія досяла завдяки надзвичайно інтенсивній індустріалізації, що мала у 70-х - 80-х роках вибухоподiбний характер. За темпами приросту валового національного продукту Фінляндія вийшла тоді на друге місце у світі після Японії. З'явилися реальні можливості інтенсифікації процесів інтернаціоналізації фінляндської економіки та впровадження високих технологій. Все це зумовило значні зміни у структурі промислового виробництва країни. Традиційні галузі промисловості (деревообробка, виробництво паперу і картону) доповнилися новими галузями із сучасними технологіями.

У зв'язку зі змінами, що відбулися в галузевій структурі промисловості, продукція лісопаперової галузі втратила домінуючу позицію у фінляндському експорті. Тепер понад 40 % експорту становлять товари машинобудування і лише близько п'ятої частини - продукція лісопаперової промисловості. Однак Фінляндія і надалі залишилась одним із найбільших у світі виробників і експортерів пиломатеріалів, паперової маси, фанери. Найголовніші центри лісопильної промисловості розташовані на південному березі озера Сайма (м.Лаппенранта), а також у гирлах лісосплавних рік Кюмійокі (м.Котка), Кокемяенйокі (м.Порі), Оулуйокі (м.Оулу), Кемійокі (м.Кемі). По цих ріках в наш час сплавляють лише четверту частину лісу, що переробляється, решту довозять переважно автотранспортом.

Великі фанерні заводи розташовані здебільшого у внутрішніх озерних районах країни в містах Ювяскюля, Куопіо, Лахті та ін. Центри меблевої промисловості зазвичай збігаються з центрами фанерної галузі. Найголовнішим центром меблевої промисловості Фінляндії є м.Лахті.

Підприємства целюлозно-паперової промисловості сконцентровані переважно в південно-східній частині країни (міста Кусанкоскі, Котка та ін.), а також у південно-західній частині Озерного краю (м. Тампере). Майже вся деревна маса переробляється на папір і картон всередині країни, а значна частина целюлози вивозиться за кордон.

Питома вага сільського господарства у загальному виробництві Фінляндії постійно зменшується. Так, частка сільського господарства у загальному випуску валового національного продукту зменшилася з 9,7 % у 1960 р. до 2,9% у 1997 р. Кількість зайнятих у сільському господарстві країни за той самий період зменшилась з 29, 5 % до 5,0 %. Таке скорочення пояснюється деякою мірою політикою держави, спрямованою на зменшення виробництва основних видів продукції до рівня самозабезпеченості, а також впливом єдиної сільськогосподарської політики Євросоюзу. Скоротилася і кількість фермерських господарств. Процес скорочення фермерських господарств супроводжувався зменшенням абсолютної кількості і частки малих господарств площею до 30 га і зростанням частки великих господарств площею понад 30 га. При цьому зросла й абсолютна кількість господарств площею понад 30 га.

Основна галузь сільського господарства Фінляндії - тваринництво, головним чином молочного напряму. Тваринництво дає 75 % доходів, які отримують у сільськогосподарському виробництві. У 1998 р. було вироблено 322 тис. т м'яса і птиці, 2301 т молока.

При цьому, незважаючи на північне розташування Фінляндії, урожайність сільськогосподарських культур все-таки висока. Щоправда, за останні роки вона значно знизилася, практично за всіма видами сільськогосподарських культур, що зумовлено як погіршенням погодних умов, так і кризовими явищами в економіці загалом. Надто низькою була 1998 і 1999 рр. урожайність жита. Урожайність деяких сільськогосподарських культур (картопля, цукровий буряк, ячмінь, жито) була у 1998-1999 роках нижчою, ніж навіть в 1970 р.

Будівництво у Фінляндії дає близько 0,1 річного валового національного продукту. Щорічно виконуються значні обсяги всіх видів будівництва.

На транспорт припадає понад 8 % валового внутрішнього продукту країни. Найбільшу частку внутрішніх перевезень вантажів (понад 70 %) здійснює автомобільний транспорт. Автобусне сполучення між поселеннями здійснюється автомобільними дорогами, 90 % яких є державними. Автомобільний парк країни інтенсивно збільшується.

Довжина всіх автомобільних доріг Фінляндії становить близько 78 тис. км. За 1980-1998 рр. вона збільшилася на 3333 км, або в 1,04 рази, водночас рівень автомобілізації (кількість автомобілів на 1 тис. осіб) зріс у 1,57 рази. Отже, якнайшвидше необхідна інтенсифікація будівництва автомобільних доріг.

З року в рік зростають показники роботи автотранспорту (автопробіг, пасажирооборот, вантажооборот). Однак, таке зростання у 1970-1980 рр. було значно більшим порівняно з періодом 1990-1998 рр. Так, пасажирооборот 1980 р. був більшим порівняно з 1970 р. в 1,4 рази, а 1998 р. порівняно з 1990 р. - всього в 1,1 рази, вантажооборот відповідно в 1,4 рази і 0,98 рази.

Незважаючи на тривалі та морозні зими, всі автомобільні дороги країни утримуються в доброму стані. Здебільшого вони мають асфальтове чи бітумно-щебеневе покриття. Вздовж доріг, що пролягають крізь ліси, у місцях великої концентрації диких звірів для них збудовані захисні сітчасті огорожі. У небезпечних з цього погляду місцях стоять зазвичай попереджувальні знаки "Лосі та олені". Лось важить приблизно 500-600 кг, тому його зіткнення з автомобілем має серйозні наслідки, насамперед для автомобіля. У країні понад 300 тис. лосів, тому ймовірність зіткнень досить велика.

Автобусне сполучення Лапландії з успіхом заміняє залізничне і є чудовим транспортом для подорожей у цьому мальовничому краї.

У Фінляндії непогано розвинений і залізничний транспорт. Загальна довжина залізничного полотна становить майже 6 тис. км. Однак, більше третини залізниць електрифіковані. За 1970-1999 рр. довжина електрифікованих залізничних доріг збільшилася у 34 рази.

Всі найбільші міста Фінляндії сполучені залізницями. Між Гельсінкі й Турку курсує сучасний швидкісний потяг "Пендоліно С 220".

Величезна увага приділяється розвиткові морського транспорту, адже порти - це ворота країни у світ. До речі, Фінляндія - єдина з мореплавних держав світу, яка не має жодного порту, відкритого весь рік. Оскільки фінляндська економіка і добробут народу значною мірою залежать від експорту, у Фінляндії зроблено все можливе для того, щоб тримати власні порти відкритими в найлютіші морози. Для цього створено високоефективний криголамний флот (більше половини криголамів світу збудована у Фінляндії). Чимало країн закупили фінляндські криголами для власних потреб. Криголамний флот забезпечує цілорічну ефективну роботу фінляндського морського транспорту.

Повітряне сполучення у Фінляндії здійснюється завдяки компанії "ФІНЕЙР", довжина внутрішніх авіаліній якої найгустіша в світі. Регулярні авіаційні вантажні та пасажирські перевезення здійснюються із 22 фінляндських аеропортів. У таблиці 46 приведено найважливіші показники роботи авіатранспорту.

Інтенсивно розвиваються найрізноманітніші засоби зв'язку. При цьому після 1997 р. спостерігається деяке зменшення забезпечення населення стаціонарними телефонами, натомість зростає забезпечення мобільними телефонами та Інтернет-під'єднаннями.

За останні роки значного розвитку набула індустрія курортно-санаторного лікування, туризму та відпочинку. Лікуватися на курортах Фінляндії стало не тільки популярним, а й престижним. Тут діє 25 курортних центрів, багато з них - у мальовничих куточках країни, де створено всі умови для лікування і відпочинку. В цих центрах можна отримати всі види оздоровчого масажу, фізіотерапевтичних процедур, косметологічне лікування. До складу фінляндських курортних центрів входять сучасні готельні комплекси з лікувальними установами, що здійснюють лікувальні спеціалізовані й терапевтичні процедури. Серед готелів-курортів, тропічним теплом і послугами яких можна насолоджуватися весь рік, найвідоміші аквапарк "Серена" (м.Еспоо), два однойменні готелі-курорти "Еден" (м.Нокіа, м.Оулу), готелі-курорти "Лапінніємі" (м.Тампере), "Тропікландія" (м.Вааса), парк "Сані-Фані" (м.Калайокі), профілакторій "Іматра" (м.Іматра) та ін.

У Фінляндії є низка державних і приватних установ та організації, що обслуговують туристів. Державні туристичні установи і підприємства підпорядковані Центрові розвитку туризму при Міністерстві торгівлі та промисловості Фінляндії. Крім того, функціонує Товариство туризму Фінляндії, уславлене насамперед випуском путівників для туристів. Великі міста мають бюро з туризму, а в складі більшості комун - директор чи секретар з питань туризму. Щороку Фінляндія приймає туристів з Німеччини, США, Великобританії та інших країн.

Частка туризму у валовому національному продукті Фінляндії невелика (близько 1 %), але значення цієї галузі господарства для країни важко переоцінити: туризм не тільки сприяє розвитку легкої, харчової промисловості, сфери послуг, а й допомагає збереженню народних традицій і ремесел, вносить свою лепту в розв'язання проблем зайнятості (тут працює понад 60 тис. постійних працівників, кількість яких доповнюється сезонними робітниками різних професій у ті чи інші пори року).

У країні діє приблизно 200 туристичних баз і понад 10 тис. будиночків-дач для відпочинку, 5 тис. з яких здаються туристам. Більшість об'єктів розташовані у фінляндському центральному озерному краї. Майже у всіх будиночках-дачах і практично на всіх турбазах можна готувати їжу самостійно. Названі об'єкти туризму мають все необхідне для забезпечення нормального побуту (меблі, постіль, кухонний посуд, опалення) відпочиваючих. Окремі турбази пропонують найрізноманітніші послуги: катання на човнах, водних лижах, екскурсії, прогулянки, заняття на спортивних майданчиках (ігри в гольф, теніс тощо), вечори в кафе чи рестораціях.

Крім того, налічується майже 350 кемпінгів, 200 з яких входять до складу Finnish Travel Association. Понад 70 з них діють протягом всього року. Відпочити можна і на фінляндській фермі: приблизно 250 фермерських будинків готові прийняти відпочиваючих з повним чи частковим пансіоном.

Отже, господарський комплекс Фінляндії, подолавши кризу, набув на зламі століть висхідних тенденцій розвитку. Це є запорукою його процвітання у XXI ст.

Категорія: Країни Європи | Додав: okinaka (2009-09-20)
Переглядів: 1104 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Copyright MyCorp © 2016