Та
чи інша місцевість вважається пустелею,якщо в серед- ньому
там випадає менш ніж 250 мм опадів на рік. Звичайно пустелі
утворюються в жаркому кліматі, але є і винятки. Пі- ском
вкрита лише невелика частина більшості жарких пустель. Наприклад,
у Сахарі пісок покриває тільки близько 1/10 її площі.
В деяких жарких пустелях піску ще менше. Інші тері- торії
– це головним чином великі плоскі простори, вкриті гравієм і валунами. Є і
гористі райони. Місцями вітер укла- дає
принесений здалеку пісок у серповидні піщані дюни. Вони постійно рухаються, бо
вітер спочатку наганяє на них пісок з одного (положистого) боку, а потім він
скочується вниз з іншого
(крутого) схилу. Найбільші пустелі знаходяться в районах
високого атмос- Ферного
тиску. У таких районах усі вітри дмуть з їхніх вну- трішніх
областей, а вологі вітри з моря пробиваються до них украй
рідко. Інші пустелі розташовані на великій віддалі від моря. Поки морські вітри
долітають до них, вони встига- ють
розгубити по дорозі більшу частину своєї вологи. Деякі пустелі
утворюються на внутрішніх, материкових схилах гір- ських
пасом, надійно захищених від морських вітрів. До ре- чі,
майже вся Антарктида являє собою величезну замерзлу пу- стелю.
Вона знаходиться саме в області високого тиску, тому в
її внутрішніх районах випадає дуже мало свіжого снігу. Пустелі-це загадкові і дивні місця. Вони
лякають, наво- дять
жах. Їх важче підкорити, ніж навіть найвищі гірські вершини.
Вони займають величезні простори, особливо в Афри- ці,
Азії, Австралії. Загальна їхня площа становить 15-20 млн км кв.Серед них
розрізняють пустелі помірного поясу, субтропічні
і тропічні. Пустелі помірних широт займають величезні
області у вну- трішніх
частинах Азії. Через усю Центральну Азію до півден- них
районів пустелі Гобі вони майже суцільно вкривають рів- нинні
простори. У Північній Америці пустелі займають великі міжгірні
зниження на заході материка. Субтропічні і тропічні пустелі розташовані
на заході Ін- дії,
у Пакистані, Ірані, у центральній частині півострова Мала Азія, в Африці (на
півночі материка-Сахара, на півден- ному
заході-Наміб), у Південній Америці(на північному захо- ді
Аргентини і в північній частині Чилі-Атакама),на більшій частині
Австралії. Тип
пустелі залежить від поєднання багатьох факторів. Ви сокий
атмосферний тиск призводить до утворення таких пус- тель,
як Калахарі, Сахара, і пустель Аравійського півостро- ва.
Внутрішньоматерикове положення є визначальним для Гобі та
інших центральноазіатських пустель. Пустеля Мохова і Па- тагонська
пустеля в Південній Америці утворені Скелястими горами
й Андами, а висхідні холодні течії біля західних бе- регів
Африки і Південної Америки стали причиною посушливого клімату
в цих регіонах. У цілому пустелі лежать у широтному поясі
від 20 до 50 на північ і південь від екватора. Природні умови в пустелях такі, що влітку
там дуже спе- котно.
Вдень температура повітря в тіні піднімається до +40С
і вище, а в тропічних пустелях аж до +58С. Вночі спека спадає
нерідко до 0С. Від таких перепадів температури люди- ну
може кидати то в жар, то в холод.Узимку ж у пустелях на- стають
холоди, навіть у Сахарі в цю пору року бувають моро- зи.
Дощів і снігів у пустелях не буває, або вони там випа- дають
нечасто. У багатьох пустелях дощів не буває протягом кількох
років поспіль, потім проходить коротка злива, і все починається
спочатку. Найвідоміше явище пустелі-бархани.
Вони-невід’ємна час- тина
пустельного пейзажу. Бархани-„піщані хвилі”-сягають заввишки
12м. Форма їх нагадує напівмісяць або серп.Нерідко бархани
з’єднуються своїми кінцями й утворюють цілі бархан- ні
пасма. Під дією вітру вони пересуваються зі швидкістю від декількох десятків
сантиметрів до сотень метрів на рік з
одного місця на інше. У суворих умовах пустелі існує життя. Деякі
рослини і тварини
дуже добре пристосувалися до сухого клімату і висо- ких
температур. У пустелях Центральної Азії росте чорний і білий
саксаул. Листки в нього нагадують гілочки. Це природа так
потурбувалася про збереження вологи. У деяких рослин листя перетворилося на
колючки, як, наприклад, у піщаної акації.
У пустелях росте безліч видів кактусів. У їхніх м’ясистих
стеблах і листі накопичується така кількість води що
вони здатні пережити довге посушливе літо. Так, північ- неамериканський
кактус карнегія сягає 15м заввишки, у своє- му
стеблі він містить 2-3т води. Гігантські кактуси сагуаро теж
виростають до 15м і живуть понад 200 років. До 75 років вони звичайно не дають
гілок. Вага великих екземплярів са- гуаро
вдвічі перевищує вагу слона. Три чверті їхньої ваги припадає
на частку води, що зберігається в гігантських сто- вбурах.
Складки на стовбурах розтягуються, немов гармошка, коли кактус усмоктує воду.
Щільна воскова шкірка перешкод- жає
випаровуванню води. Деякі види кактусів покриті тонкою шерстю.
Це допомагає їм захищатися від страшної спеки і хо- лодних
ночей, характерних для пустель. Шерсть може також збирати
й утримувати вологу біля стовбура кактуса. Тварини теж пристосувалися до умов
пустелі. Сіро-жовті тони
дозволяють їм залишатися непомітними для ворогів, не- помітно
підкрадатися до здобичі. Через велику спеку майже усі
тварини ведуть нічний спосіб життя. А вдень намагаються сховатися
в нори, закопатися в пісок, причаїтися у гніздах. У
пустелях багато змій, ящірок, черепах. І ще є одна дуже цікава
особливість тварин пустелі. У сплячку вони занурюю- ться
не взимку, а влітку, щоб перенести спекотну пору року і
пережити відсутність вологи. Багато пустельних тварин- прекрасні
бігуни. Дикі осли-кулани можуть розвивати швид- кість
до 70 км на годину. А гепарди-дикі кішкі-бігають ще швидше.
І, звичайно, усім відомий представник пустель-вер- блюд.
Він може довго витримувати голод-бо має горби, у яких він
накопичує запас жиру. Він мало п’є і може пити солону воду.
А на тілі і ногах у нього є мозолі, завдяки чому він може
під час відпочинку лягати на розпечений пісок. Нині пустелі займають приблизно одну восьму
частину су- ші.
Більша їх частина, майже 75% їхньої площі розташована
в Африці.
Єдина частина світу, де нема пустель, це Європа. Щорічно
площа пустель зростає на 60000км кв., що дорівнює половині
площі Бельгії. Іноді пустелі зменшуються. Наприк- лад,
у 1987 р. Сахара в одному місці просунулася на 54 км на
південь, проте наступного року в тому ж місці вона від- ступила
на 96 км на північ. Найбільша пустеля світу-Сахара. Вона займає
третю час- тину
африканського континенту, її площа дорівнює приблизно 7820000км
кв. Найпосушливіша пустеля-Атакама в Південній Америці.
До 1971 р. там протягом 400 років не було жодного дощу.
Найвища різниця температур-у пустелі Гобі, де влітку температура
сягає +45С, а взимку -40С. Найвища у світі пус- теля
–Цайдамська улоговина на Тибетському нагір’ї.
Середня її
висота сягає майже 3000 м над рівнем моря.
