Херсонська область
розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах
Причорноморської низовини. На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря,
а також Сиваш (Гниле море). Ріка Дніпро поділяє область на дві частини –
правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.
Територія області становить 28,5 тис. кв. км, протяжність із півночі на
південь – 180 км,
із заходу на схід – 258 км.
Адміністративно-територіальний
поділ
Кількість адміністративних
районів Херсонської області - 18: Бериславський, Білозерський,
Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський,
Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький,
Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський,
Цюрупинський, Чаплинський.
Кордони
Херсонщина межує на сході - з Запорізькою, на
північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською
областями, на півдні - з Автономною Республікою Крим. По території області
проходить державний кордон протяжністю 458 км, в тому числі 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям.
На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти
міст Херсона і Скадовська.
Населення
Загальна чисельність населення регіону складає 1149,8
тис. осіб, щільність - 40 чоловіки на 1 кв. км. У регіоні розташовано 9 міст,
30 селищ міського типу, 660 сільських населених пунктів. Найбільші міста -
Херсон, Нова Каховка, Каховка, Цюрупинськ. Склад населення:
Міське - 693,1 тис. осіб, або 60,3% населення; сільське - 456,7 тис. осіб, або
39,7% населення; чоловіки - 565,4 тис. осіб, або 46,6% постійного населення ;
жінки - 644,6 тис. осіб, 53,4% населення; кількість пенсіонерів - 312,8 тис.
осіб, 271 чол. на 1 тис. населення області.
Однією з найбільших водних артерій України є
Дніпро з такими великими притоками, як Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла,
Самара та інш. Басейн р. Дніпра займає 65% площі держави. Разом з притоками на
цей басейн припадає близько 60% водних ресурсів України. Життєдайна сила цієї
ріки в буквальному розумінні освячена українською народною культурною
традицією. Дніпро постає в ній, як Славутич, Велетень, Батько, як
ріка-годувальниця, джерело життєвої снаги і творчості. І це справедливо. Води
Дніпра (середньо річний стік становить 53,5 куб. км.) живлять сільське
господарство і промисловість, створюють унікальні можливості для розвитку
рослинного і тваринного світу, є ареалом відпочинку, оздоровлення, лікування,
культурного дозвілля, туризму.