Україна — держава на півдні Східної
Європи. На півдні омивається Чорним і
Азовським морями. Загальна площа 603,7 тис. км2. Населення 49,5 млн чоловік
(2000 р.), міське 68%; українці (37 419
тис. чоловік, перепис 1989 р.). Офіційна мова — українська. Віруючі — переважно православні
християни. У складі України 24 області, 2 міста
республіканського підпорядкування і
територіальна автономія — Автономна Республіка Крим. Столиця — Київ. Глава
держави — президент. Законодавчий
орган — Верховна Рада.Велику
частину території України займають низовини (Поліська,
Придніпровська, Причорноморська) і окремі малогорбисті височини заввишки до 300—500 м (Подільська, Придніпровська, Донецький кряж й ін.). Гори
розташовані на заході (Карпатські)
і на півдні (Кримські). Найвища вершина країни — г. Говерла в Карпатах (2061 м
над рівнем моря). Основні ріки
України — Дніпро, Південний Буг і Дунай, що впадають у Чорне море. Є більше 7000 озер (у заплавах рік, а також на північному заході, у Поліссі — найбільш
заболоченому районі). Найбільші
водоймища — Кременчуцьке, Каховське,
Дніпродзержинське, Київське й Канівське. Клімат помір ноконтинентальний. Характерні сезонні
розходження, зими помірно холодні,
літо тривале, тепле або спекотне, середня температура липня 18—24°С, січня від 8°С до 2—4°С (на Південному березі Криму). Сумарна річна кількість
опадів для більшої частини України
складає 600 мм, у Карпатах — до 1600 мм, на півдні й південному сході 400—300 мм. Південний берег Криму характеризується субтропічним кліматом
середземноморського типу. В Україні
добре виражена ґрунтоворослинна зональність.
2/3 території країни, (лісостеп і степ) зайняті чорноземами. На північ від чорноземного поясу
поширені сірі лісові й
дерневопідзолисті ґрунти під мішаними лісами, на південь — темнокаштанові й каштанові ґрунти під сухими степами. Ґрунтовим поясам відповідають три
природні зони — лісова, лісостепова
і степова. Лісова зона включає різноманітні змішані й листяні ліси з білою
(європейською) ялицею, сосною, буком
і дубом. У лісостеповій зоні ліси складаються здебільшого з дуба; часто острівці лісу оточені
ріллями. Для степової зони характерні трави і стрічкові лісонасадження.
До XVIIIст. степи не освоювалися, а тепер природна рослинність збереглася лише в заповідниках.
Схили Карпат вкриті мішаними і хвойними лісами з
дуба, бука, ялини і ялиці. На схилах Кримських гір — ліси з бука, дуба, сосни. Південний берег
Криму має значні паркові
насадження з різних видів середземноморської флори, тут поширені фруктові сади й виноградники. Унаслідок свого переважно
рівнинного рельєфу й браку лісів в Україні мало ендемічних видів тварин. Усього представлено 28 тис. видів, включаючи 101 вид ссавців, 350 видів
птахів, 21 вид плазунів, 19 видів
земноводних і більше 200 видів риб.
Ведмеді, зайці, дикі кабани, лиси, лосі, рись, тетереви, рябчики, орли,
яструби й сови дотепер живуть на північному заході — у Карпатах і Поліссі. У лісостепу поширені олені, кабани, вовки, гризуни (хом'як, тхір), куріпки,
сороки, іволги. Для степового поясу
найбільш типовими є гризуни, польові птахи
й комахи. Система заповідників, національних парків, природних заказників дає можливість частково
зберегти і навіть розводити нові
види диких тварин. В Україні створено 15 заповідників, найбільші й найвідоміші — Чорноморський, Поліський, АсканіяНова, Український степовий. Є
Карпатський і Шацький природні
національні парки. Український степовий заповідник був створений у 1961 р., має 3 ділянки: Хомутовський степ і Кам'яні могили (у Донецькій обл.),
Михайлівська цілина (у Сумській обл.). Загальна площа 1634 га. У заповіднику знаходяться цілинні лугові,
різнотравноковилові степи з
характерною фауною (їжаки — вухастий і звичайний, лисиця, байбак, журавель сірий, бугай, шуліка й ін.).