Джерело інформації: Масляк П.О. «Географія України» (2000 р.)
Україна багата на різноманітні корисні копалини. В ній розвідано
близько 90 їх видів і розробляється 8 000 родовищ. (Які корисні
копалини є у вашій місцевості?)
За розвіданими запасами корисних копалин частка України в державах СНД
становить: марганцевої руди — до 75 %, залізних руд — 31, титанових руд
— 40, кам'яного вугілля — 28, самородної сірки — 80, каоліну — 60,
графіту — 50, вогнетривких глин — 35 %.
В Україні вдало поєднуються основні групи корисних копалин. Це
насамперед паливні корисні копалини, до яких належать вугілля, нафта,
газ, горючі сланці, торф. Друга група — рудні, що охоплюють родовища
заліза, марганцю, нікелю, титану, урану, хрому, золота. До третьої
групи — нерудних — належать кам'яна сіль, каолін, вогнетривкі глини,
цементна сировина, флюсові вапняки тощо (мал. 15).
Паливні (горючі) корисні копалини. На території України знаходяться
Донецький і Львівсько-Волинський кам'яновугільні та Дніпровський
буровугільний басейни. Донецький басейн у межах України (Великий
Донбас) займає площу понад 50 тис. квадратних кілометрів. (Тут
коксівне, газове вугілля, антрацит.) Донецький басейн залишається одним
з основних у вугільній промисловості країни. Запаси вугілля оцінюються
в 109,0 млрд тонн в шарах потужністю 0,6—1,2 м. З 1949 р. освоюється
Західний Донбас, розташований на північному сході Дніпропетровської
області і частково в Харківській області. Нині в Донбасі розвідано
більш як сто ділянок, загальні запаси яких становлять 12 млрд тонн і
більше.
Львівсько-Волинський басейн знаходиться на Заході України, має площу
близько 10 тис. квадратних кілометрів. Максимальна потужність
кам'яновугільних шарів — 2,8 м, вугілля сірчисте, використовується як
енергетична сировина і для коксування. Звичайним шахтовим способом тут
можна добувати лише ЗО % запасів вугілля. Тому потрібно розширювати
добування шляхом підземної газифікації в районах з малопотужними шарами
вугілля.
Дніпровський буровугільний басейн займає площу близько 150 тис.
квадратних кілометрів. Його родовища знаходяться в Кіровоградській,
Дніпропетровській і Житомирській областях. Загальні розвідані запаси
становлять 6 млрд тонн. Родовища бурого вугілля відомі також в
Полтавській і Харківській областях, в Придністров'ї, Передкарпатті і
Закарпатті.
Родовища горючих сланців є в Карпатах, на Поділлі, в Кіровоградській
області (найбільше Бовтишське родовище). Торфові родовища знаходяться
переважно на Поліській низовині, в річкових долинах.
В Україні виявлено за останні роки до 150 нових нафтових, нафтогазових,
газоконденсатних і газових родовищ. Родовища нафти і газу зосереджено в
трьох регіонах: Карпатському, Дніпровсько-Донецькому,
Причорноморсько-Кримському.
Карпатський нафтогазоносний регіон охоплює родовища Передкарпаття,
Українських Карпат і Закарпаття. Більшість нафтових і газових родовищ
знаходиться у Львівській та Івано-Франківській областях і приурочена до
Передкарпат-ського прогину. Тут виявлено більш як ЗО родовищ газу,
багато з яких в результаті тривалої експлуатації майже повністю
вичерпано. Найбільшими нафтовими родовищами є До-линське, Бориславське.
Газові родовища Закарпаття промислового значення не мають.
Більш як 80 % добутих нафти і газу припадає на Дніп-ровсько-Донецький
нафтогазоносний регіон. Найбільшими газовими родовищами є Шебелинське,
Західнохрестищенське і Єфремівське (сумарні запаси більше 970 млрд
кубічних метрів), нафтовими — Леляківське, Глинсько-Розбишівське,
нафтогазовими — Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське.
Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон займає територію на
південь від лінії Одеса — Херсон — Бердянськ, західна межа проходить по
меридіану м. Одеси, східна — вздовж берега Азовського моря, південна —
по широті м. Євпаторії. У ній розвідано більш як 60 родовищ нафти і
газу. Вважаються перспективними щодо газу і нафти глибинні ділянки
земної кори та підводні надра Чорного моря.
Є перспективними щодо газу ділянки Чорного моря на глибинах 700—750 м.
На ділянках з глибинами 300—350 м існують умови для утворення сумішей
вуглеводневих газів. Про можливість їх добування свідчить досвід інших
країн. На думку прихильників небіологічного походження нафти і газу,
перспективною є найстаріша (за часом відкриття і експлуатації)
Карпатська нафтогазоносна провінція, що охоплює смугу від родовищ нафти
поблизу Коханівки, Судової Вишні у Львівській області до родовищ
неподалік від Лопушної і Таталова в Івано-Франківській області.
Рудні (металеві) корисні копалини. Україна має поклади залізних і
марганцевих руд, на основі яких розвивається її чорна металургія. Рудні
концентрати також вивозять в інші країни. В Україні освоєно 35 родовищ
залізних руд осадового і метаморфічного походження. Багаті залізні руди
зосереджені в Криворізькому і Керченському залізорудних басейнах,
Кременчуцькому і Білозерському залізорудних районах.
Криворізький залізорудний басейн — один з найбільших залізорудних
басейнів світу. Залізні руди тут добувалися ще скіфами в V—IV ст. до н.
е. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського
щита і займає площу
близько 300 км2 (Дніпропетровська і частково Кіровоградська області).
Основне промислове значення мають магнетитові і залізисті кварцити, в
результаті збагачення яких дістають концентрат з вмістом заліза до 65
%. У Кривбасі відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх
розвідані запаси становлять 18 млрд тонн. Нині добування залізних руд
ведеться вже на глибині 1 000 м. Найперспективнішим районом на багаті
залізні руди є Саксаганське рудне поле.
Кременчуцький залізорудний район приурочений до північно-східного схилу
Українського щита (Полтавська область). Вміст заліза в рудах становить
27—40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької
магнітної аномалії оцінюються в 4 млрд тонн.
Білозерський залізорудний район тягнеться смугою, що має 20 км
завширшки і 65 км завдовжки, по південному схилу Українського щита
(Запорізька область). Тут зосереджені родовища залізистих і
магнетитових кварцитів. У багатих рудах вміст заліза становить 58—61 %.
За запасами багатих руд цей район поступається тільки Кривбасу. Значна
глибина залягання руд уможливлює їх видобування тільки шахтовим
способом.
У Керченському залізорудному басейні залягає бурий залізняк із вмістом
заліза до 40 %. Його запаси становлять 1,8 млрд тонн. Геологи вважають,
що перспективним на залізну руду є дно Азовського моря.
Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський марганцевий басейн —
один з найбільших у світі. Складається з Нікопольського і
Великотокмацького родовищ, а також рудоносних площ на межиріччі Дніпро
— Інгулець. Басейн розміщений на території Дніпропетровської і
Запорізької областей (мал. 16). Вміст марганцю в окисних рудах в
середньому 25—ЗО %, а загальні запаси руди більш як 2 млрд тонн.
Унікальні родовища титанових руд розробляються в Житомирській і
Дніпропетровській областях. На Кіровоград-щині залягають уранові руди.
В Україні є руди кольорових металів. У Кіровоградській області
знаходяться родовища нікелевих руд (Деренюське і Липовеньківське), у
Дніпропетровській — алюмінієвих — глинозему (Малишівське і Вовчанське
родовища), на Закарпатті — поліметалевих руд (Берегівське, Беганське і
Му-жієвське родовища). За розвіданими запасами ртутної руди (кіновар)
наша країна посідає друге місце в світі. Поклади цієї сировини виявлено
в Донецькій і Закарпатській областях. До недавнього часу вважали, що в
Україні немає золота для промислового видобутку. Нині українськими
геологами відкрито понад 15 його родовищ. Вони зосереджені в
Придніпров'ї, Приазов'ї, Донбасі, на Закарпатті.
За запасами нерудних (неметалеві) корисних копалин Україна посідає одне
з провідних місць у світі. Так, родовища самородної сірки і озокериту в
Передкарпатті — найбільші в світі. Озокерит використовується в
парфумерії, легкій промисловості, медицині.
Родовища кам'яної солі розробляються в Донбасі (Ар-темівське,
Слов'янське) і в Закарпатті (Солотвинське). Багаті на солі водойми
Азово-Чорноморського узбережжя, особливо затока Сиваш.
Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей знаходяться в Передкарпатті
— Калуш-Голинське, Стеб-никівське.
Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості є в різних
районах України: магнезит (вогнетрив) — в Запорізькій і
Дніпропетровській областях, вогнетривкі глини — в Донецькій області
(Часовоярське родовище), кварцити — в Житомирській, флюсові вапняки — в
Донецькій області і Криму. Як технічна сировина використовуються азбест
(Побужжя, Приазов'я), тальк, пірофілітові сланці (Житомирська область),
елюда, бентонітові глини (Черкаська область), барит (Закарпатська
область), графіт (Кіровоградська область). Сировиною для керамічної і
скляної промисловості є польові шпати, скляні піски. Україна багата
запасами цементної сировини і різноманітних будівельних матеріалів. За
запасами гранітів, лабрадоритів (Житомирська область) Україна в Європі
є поза конкуренцією. В Україні є родовища дорогоцінного і
напівдорогоцін-ного каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський
кришталь, моріон). Поклади його відомі в Криворіжжі, Приазов'ї, Криму,
Закарпатті. Перспективними для видобутку бурштину є Житомирська,
Рівненська і Волинська області. В Україні є перспективи відкриття і
видобутку родовищ такого дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, як
опал, топаз, гранат, родоніт, онікс.
В Україні є родовища фосфоритів — сировини для виробництва добрив
(Донецька область). Новим видом корисних копалин є сапоніт — камінь
родючості, його родовища виявлено на півночі Хмельницької області.
Україна відома своїми лікувальними мінеральними водами (Миргород,
Свалява, Трускавець, Феодосія), лікувальними грязями (Саки, Євпаторія).
До державного фонду корисних копалин тепер включають і техногенні
родовища. Ними є відходи добування, збагачення та перероблення
мінеральної сировини, які після геологічного вивчення і оцінки визнані
такими, що можуть за новими технологіями промислове розроблятися.
Раціональне використання корисних копалин базується на комплексному
підході до їх вивчення, розробки родовищ, використання сировини без
втрат.