Китай займає перше місце у світі по чисельності населення. Перший перепис
населення був проведений 30 липня 1935 року і визначивкількість жителів у 601 млн.938 тис. з який
574 млн.505,9 тис. складало населення безпосередноі подвергшееся переписи,сюди входили емігранти, студенти закордоном,а також жителі острова Тайвань.Відсутність у країні не тільки регулярних переписів,але навіть поточного облікунедаєможливості скласти щиреуявлення про величину природного приросту
населення, що навряд чи був значний,тому що на ряді з великою народжуваністю велика була і смертність. Але
разом з тим уже до 1957 року в Китаї проживало близько 656 млн. чоловік, що
склало 1/4 усього населення земної кулі. А в 1986 році кількість жителів
досягло 1060 млн.чоловік, і відповідно
до перепису 1990 року - уже 1 млрд.134млн.чоловік.Невипадково тому
протягом двох тисячорічКитай - сама
численна країна світу,що накладає свій
відбиток на всі сторони життя суспільства,і насамперед відбиваєтьсяв
особливостях проведеної демографічної політики. Відповідно до конституції Китаю
в країні повинне здійснюватися планове дітородіння.Забороненоодружуватися студентам,одна
родина повинна мати не більш однієї дитини, а на народження другої чи третьої
дитини вже потрібно дозвілспеціального
комітету зплановогодітородіння. Незважаючи на проведення
настільки твердої демографічної політики населення Китаю за прогнозами
фахівцівдо2000року перевищить1.3 млрд. людина.
У КНР,як і у всякій соціалістичній
країні, земля, її надра і промислові підприємства належать народу,і лише мала частина стосовно державної
власності знаходиться в руках приватних власників, тому в Китаї не існує
великих власників,а основними класами є
селяни, робітники, торговці й інтелігенція.
Етнічний склад Китаю нараховує близько 50 національностей. Переважна
більшість населень Китаю складають китайці (ханьцы).Крім тогов країні проживаютьпредставникинаступнихнаціональних і етнічних груп: чжуаны, уйгури,хуэйцзу,тибетці, мяо, маньчжурцы, монголи, буї, корейці, тутсзя, дун, яо, бай,
хани, тань, чи, лису, шэ, лаху, ва, шуй, дунсяны, на си, ту,киргизи, цзинно, мулао, сабо, салары, буланы,
гэлао, маоань, пуми, ну, аиань,бэнлуры,югуры, баоань, орогоны, гаошань, хечже,
мэньба, лоба, татари, узбеки,казахи і
росіяни.Усе багатонаціональненаселенняКитаю належить дотрьохмовнихродині населяє більш 1/2 усієї
території країни.
До дійсного моменту в Китаї більш ніж 800 млн. чоловік працездатного
населення з який 2/5 - молодь.51,182%- чоловіків і 48,18%- жінки. Як і для багатьох національних країн
для Китаю дуже характерні значні контрасти розселення.Населення нерівномірнерозподіленопотериторії країни : до Сходу
від умовної лінії минаючої від міста Хэйхэна до міста Тэнчун на Юнани,на площі не многим більш 1/3 території країни
зосереджено близько 90%усього
населення, а середня щільність тут перевищує 170чіл./км2. В інший,більшої по площі, західній частині країни
приходиться лише кількалюдейнаквадратний кілометр.Особливо
щільно заселені рівнини по середньому і нижньому плині ріки Янцзи, низинна
смуга Південно-східного узбережжя, демісцями щільність населеннядосягає 600-800чіл./км2. Крім того в Китаї більш 30 міст у який
чисельність населення перевищує 1 млн.чоловік, серед них: Пекін, Шанхай, Шэньян, Тяньцзінь, Чунцін, Гуанчжоу,
Ухань, Харбін, Цаншин, Татюань, Люйда, Настил, Чэнду, Циндао.
Складність демографічної ситуації відбилася на тім,щовсільських районах де проживає
75%населення склалася ситуація при який
країна, що має 7%світової ріллі годує
24% населення світу. Складною проблемою є перенаселеністьсела,уякійдо дійсного моменту вже 1/3 усіх робітників
родин є надлишкової,що складає
приблизно210млн. чоловік ( 1995 рік ).У 1985 році ця цифра перевищила 150 млн.чоловік, у 1990 році - 190 млн. чоловік, а до
2000 року - більш 230 млн. чоловік (прогноз). Усього в сільському господарстві
Китаю зайнято більш 400 млн.чоловік, а
по числу зайнятих у промисловості Китай займає перше місце у світі.
Якщо в недавнім минулому Китай по темпах і рівням урбанізації належав до
числа сильно урбанизированных країн, то після 1949 року поступово починає
збільшуватися кількість міського населення, за рахунок будівництва нових
промислових центрів.
У цейперіоду країні з'являється більш 500 великих міст і
міст "мільйонерів" (більш 30),крім того Китай займає перше місце у світі по кількості городян.