Та чи інша місцевість вважається пустелею,якщо в серед- ньому там випадає менш ніж 250 мм опадів на рік. Звичайно пустелі утворюються в жаркому кліматі, але є і винятки. Пі- ском вкрита лише невелика частина більшості жарких пустель. Наприклад, у Сахарі пісок покриває тільки близько 1/10 її площі. В деяких жарких пустелях піску ще менше. Інші тері- торії – це головним чином великі плоскі простори, вкриті гравієм і
валунами. Є і гористі райони. Місцями вітер укла- дає принесений здалеку пісок у серповидні піщані дюни. Вони постійно
рухаються, бо вітер спочатку наганяє на них пісок з одного (положистого) боку,
а потім він скочується вниз з іншого (крутого) схилу. Найбільші пустелі знаходяться в
районах високого атмос- Ферного тиску. У таких районах усі вітри дмуть з їхніх вну- трішніх областей, а вологі вітри з моря пробиваються до них украй рідко. Інші пустелі розташовані на великій віддалі від моря. Поки
морські вітри долітають до них, вони встига- ють розгубити по дорозі більшу частину своєї вологи. Деякі пустелі утворюються на внутрішніх, материкових схилах гір- ських пасом, надійно захищених від морських вітрів. До ре- чі, майже вся Антарктида являє собою величезну замерзлу пу- стелю. Вона знаходиться саме в області високого тиску, тому в її внутрішніх районах випадає дуже мало свіжого снігу. Пустелі-це загадкові і дивні
місця. Вони лякають, наво- дять жах. Їх важче підкорити, ніж навіть найвищі гірські вершини. Вони займають величезні простори, особливо в Афри- ці, Азії, Австралії. Загальна їхня площа становить 15-20 млн км кв.Серед
них розрізняють пустелі помірного поясу, субтропічні і тропічні. Пустелі помірних широт займають
величезні області у вну- трішніх частинах Азії. Через усю Центральну Азію до півден- них районів пустелі Гобі вони майже суцільно вкривають рів- нинні простори. У Північній Америці пустелі займають великі міжгірні зниження на заході материка. Субтропічні і тропічні пустелі
розташовані на заході Ін- дії, у Пакистані, Ірані, у центральній частині півострова Мала Азія, в Африці
(на півночі материка-Сахара, на півден- ному заході-Наміб), у Південній Америці(на північному захо- ді Аргентини і в північній частині Чилі-Атакама),на більшій частині Австралії. Тип пустелі залежить від поєднання багатьох факторів. Ви сокий атмосферний тиск призводить до утворення таких пус- тель, як Калахарі, Сахара, і пустель Аравійського півостро- ва. Внутрішньоматерикове положення є визначальним для Гобі та інших центральноазіатських пустель. Пустеля Мохова і Па- тагонська пустеля в Південній Америці утворені Скелястими горами й Андами, а висхідні холодні течії біля західних бе- регів Африки і Південної Америки стали причиною посушливого клімату в цих регіонах. У цілому пустелі лежать у широтному поясі від 20 до 50 на північ і південь від екватора. Природні умови в пустелях такі, що
влітку там дуже спе- котно. Вдень температура повітря в тіні піднімається до +40С і вище, а в тропічних пустелях аж до +58С. Вночі спека спадає нерідко до 0С. Від таких перепадів температури люди- ну може кидати то в жар, то в холод.Узимку ж у пустелях на- стають холоди, навіть у Сахарі в цю пору року бувають моро- зи. Дощів і снігів у пустелях не буває, або вони там випа- дають нечасто. У багатьох пустелях дощів не буває протягом кількох років поспіль, потім проходить коротка злива, і все починається спочатку. Найвідоміше явище
пустелі-бархани. Вони-невід’ємна час- тина пустельного пейзажу. Бархани-„піщані хвилі”-сягають заввишки 12м. Форма їх нагадує напівмісяць або серп.Нерідко бархани з’єднуються своїми кінцями й утворюють цілі бархан- ні пасма. Під дією вітру вони пересуваються зі швидкістю від декількох
десятків сантиметрів до сотень метрів на рік з одного місця на інше. У суворих умовах пустелі існує
життя. Деякі рослини і тварини дуже добре пристосувалися до сухого клімату і висо- ких температур. У пустелях Центральної Азії росте чорний і білий саксаул. Листки в нього нагадують гілочки. Це природа так потурбувалася про збереження вологи. У деяких рослин листя
перетворилося на колючки, як, наприклад, у піщаної акації. У пустелях росте безліч видів кактусів. У їхніх м’ясистих стеблах і листі
накопичується така кількість води що вони здатні пережити довге посушливе літо. Так, північ- неамериканський кактус карнегія сягає 15м заввишки, у своє- му стеблі він містить 2-3т води. Гігантські кактуси сагуаро теж виростають до 15м і живуть понад 200 років. До 75 років вони звичайно
не дають гілок. Вага великих екземплярів са- гуаро вдвічі перевищує вагу слона. Три чверті їхньої ваги припадає на частку води, що зберігається в гігантських сто- вбурах. Складки на стовбурах розтягуються, немов гармошка, коли кактус
усмоктує воду. Щільна воскова шкірка перешкод- жає випаровуванню води. Деякі види кактусів покриті тонкою шерстю. Це допомагає їм захищатися від страшної спеки і хо- лодних ночей, характерних для пустель. Шерсть може також збирати й утримувати вологу біля стовбура кактуса. Тварини теж пристосувалися до
умов пустелі. Сіро-жовті тони дозволяють їм залишатися непомітними для ворогів, не- помітно підкрадатися до здобичі. Через велику спеку майже усі тварини ведуть нічний спосіб життя. А вдень намагаються сховатися в нори, закопатися в пісок, причаїтися у гніздах. У пустелях багато змій, ящірок, черепах. І ще є одна дуже цікава особливість тварин пустелі. У сплячку вони занурюю- ться не взимку, а влітку, щоб перенести спекотну пору року і пережити відсутність вологи. Багато пустельних тварин- прекрасні бігуни. Дикі осли-кулани можуть розвивати швид- кість до 70 км на годину. А гепарди-дикі кішкі-бігають ще швидше. І, звичайно, усім відомий представник пустель-вер- блюд. Він може довго витримувати голод-бо має горби, у яких він накопичує запас жиру. Він мало п’є і може пити солону воду. А на тілі і ногах у нього є мозолі, завдяки чому він може під час відпочинку лягати на розпечений пісок. Нині пустелі займають приблизно
одну восьму частину су- ші. Більша їх частина, майже 75% їхньої площі розташована в Африці. Єдина частина світу, де нема пустель, це Європа. Щорічно площа пустель зростає на 60000км кв., що дорівнює половині площі Бельгії. Іноді пустелі зменшуються. Наприк- лад, у 1987 р. Сахара в одному місці просунулася на 54 км на південь, проте наступного року в тому ж місці вона від- ступила на 96 км на північ. Найбільша пустеля світу-Сахара. Вона
займає третю час- тину африканського континенту, її площа дорівнює приблизно 7820000км кв. Найпосушливіша пустеля-Атакама в Південній Америці. До 1971 р. там протягом 400 років не було жодного дощу. Найвища різниця температур-у пустелі Гобі, де влітку температура сягає +45С, а взимку -40С. Найвища у світі пус- теля –Цайдамська улоговина на Тибетському нагір’ї. Середня її висота сягає майже 3000 м над рівнем моря.
