Четвер, 2024-03-28, 9:33 PM
Ви увійшли якГість | Група "Гості"Вітаю ВасГість| RSS

Швидка допомога з географії


У вільну хвилину
Спілкування
200
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лічільник
Рейтинг@Mail.ru

Publisher

Головна » Статті » Географія материків та океанів 7 клас » Загальногеографічні закономірності [ Додати статтю ]

Загальногеографічні закономірності.
Географічні закономірності
Географічні закономірності – це тривалі стійкі взаємозв'язки між географічними об'єктами і явищами, що повторюються в часі та просторі. Земля бере участь у кількох видах руху. Найголовнішими з них є обертання навколо своєї осі та навколо Сонця.
Знання про закономірності руху Землі, люди використовують для визначення географічних координат і часу, тривалості дня й ночі на різних широтах тощо. Знання про закономірності руху нашої планети дають можливість зрозуміти також усі інші природні закономірності.
Так, обертання Землі навколо своєї осі зумовило, зокрема, сучасний розподіл материків і океанів на земній кулі, їхні обриси.

Рух Землі навколо своєї осі
Завдяки руху Землі навколо своєї осі відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо своєї осі земна куля здійснює приблизно за 24 години, тобто за одну добу. Доба є головною, природною одиницею відліку часу на нашій планеті. У зв’язку із нерівномірним освітленням земної кулі сонячними променями на кожному меридіані час доби в один і той же момент не однаковий.
Тому час на конкретному меридіані визначається як сонячний, або місцевий.

Поясний час
Якщо територія країни дуже видовжена із заходу на схід, то місцевий час у різних її частинах неоднаковий. Це незручно у практичній діяльності. Тому за міжнародною домовленістю Землю поділили на 24 годинних пояси (від нульового до 23-го) і запровадили поясний час.
Поясний час – це час певного годинного поясу.
Протяжність кожного годинного поясу (із заходу на схід) становить 15°(градусів). Межі годинних поясів проводять іноді з урахуванням державних кордонів. Годинний пояс розділено навпіл центральним меридіаном.
Сонячний час центрального меридіана кожного поясу є поясним. Місцевий час Гринвіцького (початкового) меридіана називають всесвітнім.

Наслідки застосування поясного часу
Якщо рухатися зі сходу на захід навколо земної кулі, то в кожному наступному годинному поясі доведеться стрілки годинника переводити на одну годину назад. Наприкінці такої подорожі (після проходження 24 годинних поясів) виявиться, що одна доба "загублена".
Під час руху навколо планети "проти сонця", тобто із заходу на схід, стрілки годинника переводять у кожному наступному годинному поясі на одну годину вперед, і тоді наприкінці такого руху одна доба виявиться "зайвою".
За міжнародною угодою, щоб не виникло непорозумінь з календарем, по 180-му меридіану було проведено лінію зміни дат. Вона проходить по найменш заселеній території Землі. Від цієї лінії відраховується нова доба. По обидва боки цієї лінії одна і та ж година, однак на захід дата більша на 1 день, ніж на схід.

Добові ритми в природі
Зміна дня і ночі зумовлює добові ритми в природі, тобто регулярне повторення протягом доби різних природних процесів. До них належать закономірні зміни в освітленні поверхні Землі, в температурі повітря, в напрямі бризів тощо. Не менш яскраво добові ритми проявляються і в живій природі.
Життя людини також підпорядковане добовим ритмам.

Річний рух Землі.
Земля рухається навколо Сонця за орбітою, яка має форму еліпса. Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 23°(градуси) 27'(мінут), який не змінюється внаслідок руху. Тому на орбіті виникають чотири характерних положення Землі відносно Сонця: літнє (22 червня) і зимове (22 грудня) сонцестояння та весняне (21 березня) і осіннє (23 вересня) рівнодення.
На екваторі, який поділяє земну кулю на дві півкулі – Північну та Південну, кут падіння сонячних променів (і кількість тепла) мало змінюються протягом року. Тому тут немає відомих нам пір року: зими, літа, осені та весни.
Паралелі, між якими сонце опівдні може займати найвище, так зване зенітальне, положення, коли кут падіння сонячних променів дорівнює 90°, називають тропіками.
Розрізняють Північний та Південний тропіки. На них Сонце перебуває в зеніті по одному разу на рік, під час відповідно літнього та зимового сонцестоянь. Широта тропіків дорівнює нахилу земної осі до площини орбіти і складає 23°27'.
Північний тропік 23,5° пн. ш.
Південний тропік 23,5° пд. ш.
З поступовим віддаленням від тропіків до полюсів полуденна висота Сонця закономірно зменшується, і кут падіння сонячних променів ніколи не досягає 90°. Це приводить до зміни пір року.
Характерною ознакою високих широт є полярні день та ніч. Межами їх поширення є паралелі, які називають полярними колами.
Паралелі, що є межами поширення полярних днів і ночей, називаються полярними колами.
Розрізняють Північне та Південне полярні кола. Тривалість полярного дня або ночі закономірно збільшується з наближенням до обох полюсів. На полярних колах вона становить, одну добу, а на полюсах – близько півроку. Широта полярних кіл дорівнює 90°-23°27'(дев’яносто градусів мінус 23градуси двадцять сім мінут), або 66°33'.
Північне полярне коло. 66,5° пн. ш.
Південне полярне коло. 66,5° пд. ш.
У результаті руху Землі навколо Сонця спостерігається сезонна ритмічність природних явищ та зміна пір року.
Категорія: Загальногеографічні закономірності | Додав: Вчитель (2011-12-09)
Переглядів: 7796 | Рейтинг: 4.7/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Copyright MyCorp © 2024